§ 4. Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 

Відповідно до законодавства (ст. 213 КпАП) справи про адміністративні правопорушення розглядають:

1)             адміністративні комісії при виконавчих комітетах

міських, селищних, сільських рад;

виконавчі комітети міських, селищних, сільських рад;

районні (міські) суди (судді);

органи внутрішніх справ, органи державних інспекцій та інші органи (посадові особи), уповноважені на те КпАП.

Компетенцію і порядок створення колегіальних органів уре­гульовано законодавством України.

Посадові особи, уповноважені розглядати справи про адмі­ністративні правопорушення, згідно зі ст. 217 КпАП діють у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання служ­бових обов'язків.

Найширшу компетенцію в сфері застосування адміністра­тивних стягнень мають адміністративні комісії. Порядок їх створення, склад, завдання та компетенцію визначено КпАП, Законом України «Про місцеве самоврядування», Положен­ням про адміністративні комісії України, затвердженим Ука­зом Президії Верховної Ради УРСР від 9 березня 1988 р.1.

1 Див.: Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1985.— № 44. — Ст. 1053.

 

234

 

ГЛАВА 17

 

ПРОВАДЖЕННЯ В СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ... 235

 

 

 

Адміністративні комісії є колегіальними органами. їх утво­рюють відповідні органи місцевого самоврядування при вико­навчих комітетах міських, селищних, сільських рад. Адмініст­ративні комісії створюють на строк повноважень цих рад.

Комісію очолює голова. До складу комісії входять: заступ­ник голови, відповідальний секретар і члени комісії, кількість яких встановлює відповідна рада, залежно від обсягу роботи комісії. До її складу входять також депутати рад, представни­ки профспілок та інших громадських організацій, трудових колективів. Разом з тим, не можуть входити до складу комісії посадові особи, які мають право складати протоколи про адмі­ністративні правопорушення, а також працівники прокурату­ри, суду, адвокатури. Поточну роботу й контроль за виконан­ням постанов адміністративних комісій здійснює відповідаль­ний секретар комісії, посада якого є звільненою від виконання інших службових обов'язків.

Адміністративні комісії при виконавчих комітетах район­них у містах рад утворюють у разі надання районній у місті раді та її виконавчому комітету відповідних повноважень міською радою.

Адміністративні комісії — це не тільки основні колегіальні органи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, а й органи, покликані виховувати громадян у дусі точного й неухильного додержання законів, сумлінного ставлення до державного та громадського обов'язку, поваги до прав, честі й гідності громадян, а також попереджувати право­порушення.

Адміністративні комісії розглядають справи про адмініст­ративні правопорушення, відповідальність за які передбачено КпАП, іншими законами, а також загальнообов'язковими рішеннями — рішеннями з адміністративними санкціями (ст. 5 КпАП).

Адміністративні комісії при виконавчих комітетах міських, районних у містах, селищних, сільських рад розглядають спра­ви про адміністративні правопорушення, передбачені в ст. 218 КпАП. Засідання проводять не рідше як два рази на місяць і є правомочними за наявності не менш як половини загального складу адміністративної комісії. Справи розглядають за місцем проживання порушника в п'ятнадцятиденний строк з дня одер-

 

жання протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи, крім справ про порушення, пов'язані з використанням газу (ст. 101 КпАП), експлуатацією газови-користовуючих установок без обліку витрати газу (ст. 102 КпАП) і непідготовленістю до роботи резервного паливного господарства (ст. 103 КпАП), які комісія розглядає в семиден­ний строк.

До особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, адміністративна комісія може застосовувати: попередження; штраф; оплатне вилучення предмета, який є знаряддям вчи­нення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопо­рушення. Замість накладення адміністративного стягнення комісія може передати матеріали про порушника на розгляд громадської організації або трудового колективу для застосу­вання заходів громадського впливу.

Керівництво й контроль за діяльністю адміністративних комісій здійснюють виконавчі органи міських, районних у містах, селищних і сільських рад. У своїй діяльності комісії відповідальні перед відповідними радами та їх виконкомами й підзвітні їм.

Справи про адміністративні правопорушення можуть розгля­дати і безпосередньо виконавчі комітети міських, селищних, сіль­ських рад. При цьому на засіданні мають бути присутні не менш як дві третини від загального складу виконавчого комітету.

У ст. 219 КпАП зазначено адміністративні правопорушен­ня, справи про які мають право розглядати виконавчі комітети міських, селищних, сільських рад.

Перелік адміністративних правопорушень, справи про які розглядають районні (міські) суди (судді), наведено в ст. 221 КпАП. Це адміністративні правопорушення, пов'язані з пося­ганням на здоров'я населення, власність, порушення правил руху й безпеки на транспорті, в сферах зв'язку, торгівлі та фінансів, громадського порядку та громадської безпеки, вста­новленого порядку управління. Суддям підвідомчі також спра­ви про адміністративні правопорушення, вчинені особами у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років. Усі ці справи районні (міські) суди (судді) розглядають відповідно до приписів роз­ділу IV КпАП «Провадження в справах про адміністративні правопорушення».

 

 


236

ГЛАВА 17

Значна кількість справ про адміністративні правопорушен­ня згідно зі ст. 222 КпАП належить до відома органів внут­рішніх справ (міліції). Вони розглядають справи про порушен­ня громадського порядку, порушення правил паспортної сис­теми, правил перебування в Україні та транзитного проїзду через територію України іноземців і осіб без громадянства, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбан­ня бензину або інших паливно-мастильних матеріалів.

Від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати спра­ви про адміністративні правопорушення й накладати адміні­стративні стягнення мають право начальники або заступники начальників районних, міських, районних у містах відділів (уп­равлінь) внутрішніх справ, начальники або заступники началь­ників органів внутрішніх справ на транспорті, начальники лінійних пунктів міліції, дільничні інспектори (старші дільничні інспектори) міліції та інші працівники органів внутрішніх справ.

Для розгляду справ про адміністративні правопорушення в Україні створено систему державних інспекцій і служб (пожеж­ного нагляду, контрольно-ревізійна служба, нагляду за охороною праці, санітарного нагляду, архітектурно-будівельного контролю, податкової служби тощо). На сьогодні таких органів налічується близько 40, їх кількість постійно зростає. Свої повноваження дер­жавні інспекції та служби здійснюють згідно з законами України, КпАП та відповідними положеннями про них. Вони наділені пра­вом на одержання на їх вимогу необхідних відомостей, безпере­шкодне відвідування об'єктів і здійснення перевірки на місці, ви­дачу дозволів, проведення експертизи й одержання її висновків. Під час виконання своїх повноважень державні інспекції і служ­би поряд з іншими заходами адміністративного примусу в межах, передбачених КпАП, можуть накладати на осіб, що вчинили адм­іністративні правопорушення, адміністративні стягнення. Най­поширенішими серед них є штрафи.

Правом розглядати справи про адміністративні правопору­шення можуть наділятися й інші органи, якщо вони будуть уповноважені на те законами України.