§ 1. Поняття й основні риси адміністративної відповідальності

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 

Під адміністративною відповідальністю слід розуміти на­кладення на правопорушників загальнообов'язкових правил, які діють у державному управлінні, адміністративних стягнень, що тягнуть за собою для цих осіб обтяжливі наслідки матері­ального чи морального характеру. Адміністративна відпові­дальність є одним із видів юридичної відповідальності, якому притаманні всі ознаки останньої. Разом з тим, адміністративна відповідальність є складовою частиною адміністративного при­мусу й наділена всіма його ознаками.

Основні риси адміністративної відповідальності полягають у тому, що її підставою є адміністративне правопорушення (проступок). Притягнення до адміністративної відповідаль­ності — обов'язок державних органів, які є суб'єктами вико­навчої влади. їх перелік наведено в розділі НІ КпАП. Суб'єкта­ми адміністративної юрисдикції є також районні (міські) суди (судді). До винних у вчиненні правопорушення застосовують адміністративні стягнення, передбачені в ст. 24 КпАП. Поря­док притягнення до адміністративної відповідальності є спро­щеним, що створює умови для його оперативного й економіч­ного використання. Слід звернути увагу на те, що між право­порушником і органом (посадовою особою), який накладає стягнення, відсутні службові відносини, що є характерним для дисциплінарної відповідальності. Адміністративну відпові­дальність урегульовано нормами адміністративного права, в

 

яких наводиться повний перелік адміністративних проступків, адміністративних стягнень і органів, уповноважених їх засто­совувати. До цього виду юридичної відповідальності притяга­ють порушників загальнообов'язкових правил (норм), установ­лених повноважними суб'єктами. Суб'єктами правопорушень, передбачених КпАП, можуть бути фізичні особи — громадяни й посадові особи.