§ 1. Поняття й види об'єднань громадян

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 

Право громадян на свободу передбачено в Загальній декла­рації прав людини й гарантовано Конституцією та законодав­ством України.

Стаття 36 Конституції України закріплює право громадян України на свободу об'єднання в політичні партії та громадські організації для здійснення й захисту своїх прав і свобод і задо­волення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів. При цьому ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'єднання громадян чи обмежений у пра­вах за належність чи неналежність до політичних партій або громадських організацій.

Форми суспільної активності громадян виражено в діяль­ності їх різних об'єднань, тому поняття «об'єднання громадян» є узагальнюючим, що відбиває різноманітність цих форм у ре­альному житті суспільства.

Діяльність об'єднань громадян носить найрізноманітніший характер. її може бути спрямовано на участь у розробленні дер­жавної політики, розвиток науки, культури, відродження ду­ховних цінностей, розв'язання конкретних соціальних проблем окремих категорій і груп громадян, здійснення благодійної діяльності, охорону навколишнього природного середовища, обумовлено спільністю професійних та інших інтересів грома­дян тощо.

Одним із критеріїв класифікації об'єднань громадян може слугувати мета їх діяльності. Так, у Законі України «Про об'єд­нання громадян» від 16 червня 1992 р.1 наведено чітке ви­значення різновидів об'єднань громадян — політичних партій і громадських організацій. У свою чергу згідно із Законом Ук­раїни «Про політичні партії в Україні»2 політичною партією

1              Див.: Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 34. — Ст. 504.

2              Див.: Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 23. — Ст. 118.

 

120

 

ГЛАВА 10

 

ОБ'ЄДНАННЯ ГРОМАДЯН

 

121

 

 

 

визнається зареєстроване відповідно до закону добровільне об'єднання громадян — прихильників відповідної загальнонаціо­нальної програми суспільного розвитку, яка має за мету спри­яння формуванню й вираженню політичної волі громадян, участі у виборах та інших політичних заходах.

На відміну від політичної партії, громадською організацією є об'єднання громадян, створене для задоволення й захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національ­но-культурних, спортивних та інших інтересів.

Найповнішу характеристику об'єднань громадян дозволяє дати їх класифікація за організаційно-правовими властивос­тями, згідно з якими виділяють:

масові об'єднання громадян (політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, добровільні товариства, професійні спілки

тощо);

органи громадської самодіяльності (народні дружини по охо­роні громадського порядку);

органи громадського самоврядування (ради й колективи мікрорайонів, домові, вуличні комітети та ін.).

Об'єднання громадян можуть класифікуватися і за масш­табами діяльності. Згідно з цим критерієм можна виділити об'єднання громадян, які діють у масштабах усієї держави, мас­штабах окремих адміністративно-територіальних одиниць та їх частин, а також об'єднання громадян, діяльність яких носить міжнародний характер і поширюється на територію не тільки України, а й інших держав. При цьому політичні партії діють тільки в державному масштабі. Масштаб діяльності органів громадської самодіяльності та органів громадського самовря­дування обмежений кордонами конкретних адміністративно-територіальних одиниць.

Об'єднанням громадян притаманні ознаки, що відрізняють їх від державних організацій. При цьому можна виділити за­гальні ознаки, характерні для всіх об'єднань громадян, а також окремі специфічні ознаки, властиві тим чи іншим об'єднанням громадян.

До загальних ознак слід віднести:

1) добровільність об'єднання. Це відображено в добровіль­ності вступу та виходу з об'єднання громадян, методах робо-

 

ти, сутністю яких є досягнення певної мети внутрішньоорга-нізаційними методами, особливих формах примусу, з яких найвищою є виключення із членів об'єднання громадян;

організаційні заходи, якими в діяльності об'єднань гро­мадян виступають самоврядування та саморегуляція;

відсутність у об'єднань громадян внаслідок їх природи державно-владних повноважень (за винятком випадків, коли держава делегує окремі повноваження такого роду й закріп­лює їх законодавчо, наприклад, закріплення за громадськими інспекторами охорони природи права складати протоколи про адміністративне правопорушення).

Окремими ознаками, притаманними окремим об'єднанням громадян, є:

членство в об'єднанні та відносини членства, що випли­вають звідси;

обов'язковість участі членів об'єднання громадян у його роботі та створенні матеріальної бази об'єднання шляхом вне­сення членських внесків;

наявність статуту об'єднання громадян. У діяльності об'єднань громадян здебільшого відсутні комерційні цілі або одержання прибутку. Виняток становить лише діяльність ко­оперативних організацій. Крім того, допускається господарська або інша комерційна діяльність об'єднань громадян для вико­нання їх статутних завдань і цілей.

Взаємовідносини держави та об'єднань громадян носять виключно правовий характер. Це проявляється в законодав­чому закріпленні правового статусу об'єднань громадян низ­кою нормативно-правових актів. Основними серед них є За­кон України «Про об'єднання громадян», а також закони Ук­раїни «Про свободу совісті та релігійні організації»1, «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»2. Діяльність деяких об'єднань громадян, у тому числі кооперативних орга­нізацій, комерційних фондів, органів громадської самодіяль­ності, регулюють відповідні законодавчі акти.

1              Див.: Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1991. — № 25. —

Ст. 28.

2              Див.: Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 45. — Ст. 397.

 

122

 

ГЛАВА 10

 

ОБ'ЄДНАННЯ ГРОМАДЯН

 

123