§ 1. Поняття, види та правові засади діяльності підприємств і установ

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 

Підприємства й установи — це організації, які виконують економічні, соціально-культурні, адміністративно-політичні та інші функції з метою задоволення матеріальних, духовних та інших потреб громадян, суспільства й держави. Вони відрізня­ються один від одного за змістом, результатом і метою основ­ної діяльності.

Підприємство — самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має права юридичної особи, здійснює виробни­чу, науково-дослідницьку та комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу).

Підприємство має самостійний баланс, розрахункові та інші рахунки в установах банків, печатку, а промислове підприєм­ство — і товарний знак.

Установи виконують соціально-культурні або адміністра­тивно-політичні функції. їх мета — створення соціальних цінностей, переважно невиробничого характеру (установи культури, освіти, охорони здоров'я тощо).

За останні роки зросла кількість та різноманітність підприємств і установ. З'явилися орендні, акціонерні, приватні (індивідуальні), казенні підприємства. Іноді підприємства виконують окремі функції, притаманні установам, а установи виконують функції підприємства (наприклад, у навчальному закладі можуть функ­ціонувати експериментальний завод або виробничі підрозділи).

Свою діяльність підприємства здійснюють згідно з Госпо­дарським і Цивільним кодексами України, законами України «Про власність»1 (зі змінами та доповненнями), «Про госпо­дарські товариства»2 (зі змінами та доповненнями), іншими

 

законами та законодавчими актами України, а також на підставі статуту, який затверджує власник майна за участю трудового колективу.

Діяльність установ регулюють закони України «Про осві­ту»1, «Про наукову та науково-технічну діяльність»2, «Про бібліотеки та бібліотечну справу»3, інші законодавчі та правові акти.

Підприємства й установи залежно від форм власності можна підрозділити на: індивідуальні (засновані на особистій власності фізичної особи та виключно на її праці), сімейні (засновані на особистій власності й на праці громадян — членів однієї сім'ї, які проживають разом), приватні (засновані на власності окре­мого громадянина), колективні (засновані на власності трудо­вого колективу підприємства, кооперативу, іншого статутного товариства, громадянської чи релігійної організації), державні комунальні (засновані на власності адміністративно-територі­альних одиниць), державні, в тому числі казенні (засновані на державній власності), спільні (засновані на базі об'єднання май­на різних власників, у тому числі іноземних власників).

Установи, які спеціалізуються на виконанні певного виду діяльності, можуть бути державними, недержавними, місцевих органів, індивідуальними. Правові норми, що закріплюють їх види, містяться в різноманітних правових актах, які регулю­ють відносини в окремих галузях і сферах соціально-культур­ної та адміністративно-політичної діяльності, культури, осві­ти, охорони здоров'я, закордонних справ, спорту тощо, наприк­лад, у Законі України «Про Національний архівний фонд і архівні установи» від 24 грудня 1993 р.4 тощо.

Управління підприємствами й установами здійснюють згідно з принципами, на яких їх було засновано. Розрізняють підприємства та організації, якими управляє безпосередньо власник, і такі, якими управляють уповноважені власником органи. Управління може здійснюватися за принципом колегі­альності або єдиноначальності. Власник наймає (призначає)

 

 

 

1              Див.: Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1991. — № 24. —

Ст. 202.

2              Див.: Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1991. — № 49. —

Ст, 682.

 

1              Див.: Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 21. — Ст. 84.

2              Див.: Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 12. — Ст. 165;

1999. - № 2-3. - Ст. 20.

3              Див.: Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 7. — Ст. 45.

4              Див.: Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 15. — Ст. 86.

8 — 5-1757

 

114

 

ГЛАВА 9

 

ШДПРИЄМСТВА Й УСТАНОВИ

 

115

 

 

 

керівника підприємства чи установи через укладання контрак­ту (договору, угоди), в якому визначаються права, строки най­няття, обов'язки та відповідальність керівника підприємства перед власником і трудовим колективом, умови його матеріаль­ного забезпечення й звільнення з посади з урахуванням гарантій, передбачених контрактом і законодавством України. Керівник підприємства чи установи є уповноваженим власника. Він на­ділений відповідними повноваженнями й несе перед власником відповідальність за виконання доручених йому функцій.

Керівник підприємства самостійно розв'язує питання діяль­ності підприємства, а у випадках, передбачених законодав­ством, здійснює це за участю трудового колективу та проф­спілкових комітетів.