§ 4. Державні службовці, їх види

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 

Закон «Про державну службу» не дає розгорнутого понят­тя державних службовців, констатуючи, що до них належать особи, які займають посади в державних органах та їх апараті й мають відповідні службові повноваження. Наведене понят­тя звужує коло осіб, що належать до державних службовців.

У спеціальній літературі державні службовці розглядають­ся й у широкому розумінні. Відповідно до цього державним службовцем визнають особу, яка в порядку, встановленому правовим актом, займає посаду в державній організації — органі державної влади, на підприємстві, в установі, організації (тільки б вони були засновані на державній власності).

Процес проходження державної служби в сфері виконавчої влади багато в чому залежить від галузі діяльності державного службовця, повноважень і обов'язків окремих службовців. За цими ознаками всіх службовців органів державного управлін­ня поділяють на види. В теорії адміністративного права та прак­тиці державного управління найпоширенішою є класифікація державних службовців на види за владними повноваженнями, які закріплюються як у законодавчих актах, так і в інших пра­вових документах — положеннях, статутах, рішеннях тощо.

За такою класифікацією виділяють: допоміжний (техніч­ний) персонал, спеціалістів, посадових осіб і представників адміністративної влади.

Діяльність допоміжного персоналу пов'язано з виконанням матеріально-технічних дій (операцій), які не тягнуть за собою юридичних наслідків, але мають велике значення в управ­лінській практиці, оскільки в процесі такої діяльності готують­ся умови для здійснення юридично значущих дій. До складу

 

104

 

ГЛАВА 8

 

ДЕРЖАВНІ СЛУЖБОВЦІ

 

105

 

 

 

допоміжного персоналу входять: секретарі, діловоди, архіварі­уси, лаборанти, стенографісти та ін.

До спеціалістів належать службовці, які мають професійні знання в окремих галузях і здійснюють професійну діяльність. Це лікарі, вчені, агрономи, юрисконсульти тощо. їх посади не пов'язано з керівною діяльністю й не породжують юридичних наслідків. Лише в окремих випадках їх дії можуть створювати юридичні наслідки, наприклад, викладач приймає іспити, лікар видає лікарняний листок тощо.

До посадових осіб, як уже було зазначено, належать ті служ­бовці, на яких покладено здійснення організаційно-розпоряд­чих і контрольно-дорадчих функцій. їх дії, пов'язані з вико­нанням цих функцій, завжди тягнуть за собою юридичні на­слідки. Вони своїми діями створюють юридичні акти, здатні породжувати, змінювати, припиняти конкретні юридичні відносини.

До представників адміністративної влади належать служ­бовці, чиї дії поширено на осіб, їм не підпорядкованих (праців­ники міліції, державних інспекцій, державної контрольно-ре­візійної служби тощо). Вони наділені правом застосовувати адміністративний примус, а деякі з них — і адміністративні стягнення за адміністративні правопорушення.