§ 2. Правове регулювання державної служби

В умовах державотворення в Україні, а відповідно й усклад­нення завдань та функцій держави, роль і значення державної служби невпинно зростають. Останнім часом законодавчими та виконавчими органами здійснено певні заходи щодо вдоскона­лення правового регулювання державно-службових відносин і організації державної служби. Прийнято низку законів і зако­нодавчих актів, що регулюють окремі напрями державно-служ­бової діяльності: про місцеву державну адміністрацію, про При­кордонні війська України, про Прокуратуру України, про Збройні Сили України, про освіту, про міліцію України тощо. Усі вони тією чи іншою мірою стосуються питань організації та проходження державної служби у відповідних державних орга­нах. Закон України «Про державну службу» спрямований на врегулювання суспільних відносин, що охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економіч­них, соціальних умов реалізації громадянами права на держав­ну службу. В преамбулі цього Закону встановлено, що він ви­значає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють у державних органах та їх апараті, але зміст Закону дозволяє зробити висновок про те, що він прак­тично регулює діяльність апарату органів виконавчої влади.

. Державну політику в сфері державної служби визначає Верховна Рада України. її основними напрямами є вивчення

цілей, завдань і принципів функціонування інституту держав­ної служби, забезпечення ефективності роботи всіх держав­них органів відповідно до їх компетенції. Для проведення дер­жавної політики і функціонального управління державною службою утворено Головне управління державної служби України та Координаційну раду з питань державної служби при Президентові України. Указом Президента України від 24 липня 1995 р. затверджено «Положення про Раду по ро­боті з кадрами»1.

На Головне управління державної служби покладено прогнозування й планування потреб державних органів та їх апарату в кадрах, забезпечення разом з іншими державними органами реалізації загальних напрямів політики в сфері дер­жавної служби в державних органах та їх апараті, розробку та внесення на розгляд Кабінету Міністрів України проектів нор­мативних актів з питань державної служби, розробку, коорди­націю й контроль здійснення заходів щодо підвищення ефек­тивності державної служби та розв'язання інших питань орга­нізації і правового регулювання державної служби.

Оскільки питання функціонування державної служби в дер­жавних органах, правове становище яких регулюють спеціальні закони України, вирішують ці органи, то є важливим створення та функціонування Координаційної ради з питань державної служби для визначення шляхів, засобів і форм реалізації основ­них напрямів у сфері державної служби, об'єднання зусиль усіх державних органів щодо підвищення ефективності державної служби. Положення про Координаційну раду з питань держав­ної служби затверджує Кабінет Міністрів України.

Правовий статус Президента України, Голови Верховної Ради України та його заступників, голів комітетів Верховної Ради України та їх заступників, народних депутатів України, Прем'єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів Украї­ни, Голови та членів Конституційного Суду України, Голови та суддів Верховного Суду України, Голови та арбітрів Вищо­го арбітражного суду України, Генерального прокурора Украї­ни та його заступників регулюється Конституцією та спеціаль­ними законами України.

1 Див.: Урядовий кур'єр. - 1995. - № 111-112. - С 9.

102

ГЛАВА 8

ДЕРЖАВНІ СЛУЖБОВЦІ

103

Правове становище державних службовців, що працюють у апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, митного контролю, Служби безпеки, внутрішніх справ тощо, визначається відповідно до цього Закону, якщо інше не перед­бачено законами України.