§ 1. Предмет адміністративного права

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 

Традиційно до предмета адміністративного права належать суспільні відносини, які виникають у сфері публічної діяль­ності держави, зокрема, у сфері державного управління. Таке трактування предмета зазначеної галузі права є дуже стислим і вимагає певних уточнень.

Для окреслення кола відносин, що потребують адміністра­тивно-правового врегулювання, слід виходити з наступного.

1.             Державне управління здійснюють з метою «впорядкуван­

ня» різноманітних процесів, які відбуваються в суспільстві,

відповідно до правил, закріплених у нормативно-правових ак­

тах. У свою чергу, призначенням виконавчої влади є виконан­

ня законів та інших правових документів. Отже, державне уп­

равління є формою зовнішнього прояву виконавчої влади.

Однак за змістом таке управління не співпадає з виконавчою

владою, оскільки його здійснюють і за межами системи органів

виконавчої влади. Так, функції управління виконують керів­

ники будь-яких державних органів, підприємств, установ,

організацій щодо службовців цих органів, персоналу під­

приємств, установ, організацій.

Таким чином, нормами адміністративного права регулюють відносини, що виникають як у процесі реалізації виконавчої вла­ди, так і здійснення державного управління за межами цієї гілки влади.

2.             В Україні управлінські функції виконавчої влади здійсню­

ють не лише державні органи. Так, ст. 143 Конституції вста­

новлено, що органам місцевого самоврядування законом мо­

жуть надаватися повноваження органів виконавчої влади.

Зазначене конституційне положення конкретизовано й деталі­

зовано в тексті Закону «Про місцеве самоврядування в Україні»

від 21 травня 1997 p., окремі статті якого містять переліки відпо-

 

 


24

ГЛАВА 2

відних делегованих повноважень1. Крім того, зазначені функ­ції можуть надаватися і деяким іншим недержавним інститу­ціям (наприклад, Законом «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» від 22 червня 2000 р. члени громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону вповноважені застосовувати примусові заходи, спрямовані на припинення протиправних діянь, складати протоколи про адміністративні правопорушен­ня тощо2.

Отже, предмет адміністративного права включає суспільні відносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням недержавни­ми суб'єктами делегованих їм повноважень виконавчої влади.

У Законі «Про місцеве самоврядування в Україні» містить­ся чіткий перелік як власних (самоврядних), так і делегованих повноважень органів виконавчої влади, які покладають на ви­конавчі органи місцевого самоврядування. Зіставляючи ці пов­новаження, можна відзначити майже повну відсутність прин­ципової різниці між ними. Так, реалізуючи як власні, так і деле­говані повноваження, в яких зафіксований загальносуспільний інтерес, такі органи впливають на різноманітні процеси, що відбуваються на певній території, в тому числі шляхом прий­няття рішень, забезпечених примусовою силою держави. Метою такого впливу є створення сприятливих умов для втілення в життя законів, реалізації громадянами своїх прав і свобод, нор­мального функціонування суб'єктів господарювання. Таким чином, зміст управлінських відносин, що виникають у процесі діяльності органів місцевого самоврядування, однорідний із відно­синами управління з боку держави, а тому перші потребують адміністративно -правового врегулювання.

Одним із видів юридичної відповідальності є адміністра­тивна відповідальність. В Україні питання про притягнення винних до відповідальності такого виду можуть розв'язувати представники органів виконавчої влади, місцевого самовряду­вання, а також судді. Останні, розглядаючи справи про адмі­ністративні правопорушення, керуються нормами адміністра­тивного права, іншими словами, здійснюють правосуддя у формі адміністративного судочинства.

 

ПРЕДМЕТ, МЕТОД І СИСТЕМА АДМІНІСТРАТИВНОГО...                25

Таким чином, суспільні відносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням правосуддя у формі адміністративного судочинства, також є складником предмета адміністративного права.

У законодавстві та літературі словосполучення «адмініст­ративне судочинство» згадують не лише в зв'язку з розглядом судами справ про адміністративні правопорушення. Законом «Про судоустрій в Україні» від 7 лютого 2002 р. передбачено, що в нашій державі підлягають утворенню спеціалізовані адмі­ністративні суди, які у формі адміністративного судочинства вирішуватимуть спори, пов'язані з правовідносинами у сфері державного управління й місцевого самоврядування1. Запро­вадження та діяльність таких судів зумовить те, що правосуд­дя у формі адміністративного судочинства охоплюватиме не лише судовий розгляд справ про адміністративні правопору­шення, а й вирішення спорів, пов'язаних із згаданими право­відносинами.

Під час визначення предмета адміністративного права важ­ливо відзначити, що діяльність органів виконавчої влади, місце­вого самоврядування, інших уповноважених суб'єктів і відно­сини, що виникають при цьому, мають велике значення для реалізації конституційних прав і обов'язків громадян. У зв'яз­ку з цим, у сучасних умовах, коли йдеться про запровадження справді демократичних відносин між владними структурами й громадянами, адміністративне право, з одного боку, покли­кано забезпечувати ефективну діяльність зазначених органів, а з іншого, - створювати умови для реалізації і захисту грома­дян від сваволі суб'єктів управління шляхом чіткого окреслен­ня повноважень останніх і закріплення доступних механізмів протидії їх незаконній діяльності.

Підсумовуючи викладене, можна стверджувати, що пред­мет адміністративного права становлять суспільні відносини, які виникають з метою реалізації і захисту прав громадян, ство -рення нормальних умов для функціонування громадянського сус­пільства й держави. Такі відносини пов'язані з: 1) діяльністю органів виконавчої влади; 2) внутрішньоорганізаційною діяльніс­тю інших державних органів, підприємств, установ, організацій; 3) управлінською діяльністю органів місцевого самоврядуван-

 

 

 

1              Див.: Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 24. — Ст. 170.

2              Див.: Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 40. — Ст. 338.

 

1 Див.: Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 27-28. - Ст. 180.

 

26

 

ГЛАВА 2

 

ПРЕДМЕТ, МЕТОД І СИСТЕМА АДМІНІСТРАТИВНОГО...                27

 

 

 

ня; 4) здійсненням іншими недержавними суб'єктами делегова­них повноважень органів виконавчої влади; 5) здійсненням пра­восуддя у формі адміністративного судочинства.

Предмет адміністративного права охоплює широке коло відносин, зміст яких об'єктивно потребує правового врегулю­вання за допомогою специфічних методів, механізмів. Остан­ня обставина дозволяє визначити адміністративне право як профілюючу галузь, яка разом із кримінальним і цивільним правом утворює юридичну основу, обов'язкову частину очо­люваної конституційним правом системи.

До профілюючих галузей матеріального права примикають процесуальні — кримінально-процесуальне, цивільне процесу­альне, а також адміністративно-процесуальне право, яке пере­буває в стані формування. Наявність процесуальних галузей обумовлено необхідністю організації виконання норм відповід­них профілюючих галузей.

На базі профілюючих виникають спеціальні галузі, призна­ченням яких є забезпечення спеціалізованого правового режи­му для окремого виду суспільних відносин (наприклад, трудо­ве право, сімейне право, земельне право, фінансове право). І, нарешті, теоретики вирізняють комплексні галузі, які, будучи другорядними в системі права, регламентують певне коло відносин, що не потребують особливих методу й механізму ре­гулювання, однак передбачають необхідність формулювання правових приписів, які дещо відокремлені від норм профілю­ючих галузей (наприклад, банківське право, податкове право, авторське право).

Співвідношення адміністративного права з іншими галузя­ми права обумовлено місцем кожної з них у правовій системі. Так, найтісніший зв'язок спостерігається між адміністратив­ним і конституційним правом, оскільки останнє становить ос­нову всіх галузей права, містить вихідні положення, на підставі та з урахуванням яких виникають адміністративно-правові норми. Адміністративне право та профілюючі галузі є рівно­значними, автономними центрами системи права. Певні спе­ціальні й комплексні галузі виникають на базі адміністратив­ного права, приймаючи при цьому окремі елементи, притаманні саме йому (земельне, фінансове, податкове право тощо).