§ 2. Система центральних і місцевих органів управління в сфері економіки, їх компетенція

Одним із основних напрямів державного керівництва еко­номікою залишається вдосконалення системи органів виконав­чої влади у цій сфері, встановлення їх правового статусу на всіх рівнях. Процес формування системи цих органів і законодав­ства про них відбувається під впливом розмежування предметів відання між центром і місцями, підприємствами, установами, організаціями, підвищення управління в галузях економіки.

Серед органів управління економікою визначальне місце посідає Кабінет Міністрів України, який розробляє й здійснює загальнодержавні програми економічного розвитку, забезпе­чує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податко­вої політики, здійснює управління об'єктами державної влас-

302

ГЛАВА 23

ПРАВОВІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ

303

ності, спрямовує й координує роботу міністерств, інших цент­ральних органів виконавчої влади.

Функції та повноваження Кабінету Міністрів у законодав­чих актах, крім Конституції, не закріплено. Практика ж його діяльності свідчить про те, що він забезпечує проведення дер­жавної економічної політики, здійснює прогнозування та дер­жавне регулювання економіки України, сприяє розвиткові підприємництва на засадах рівності перед законом усіх форм власності та забезпечення соціальної спрямованості економі­ки, вживає заходів щодо демонополізації та антимонопольно­го регулювання економіки, розвитку конкуренції.

Важливими напрямами діяльності Кабінету Міністрів є за­безпечення розробки й виконання програм структурної пере­будови в галузях економіки, державної аграрної політики, за­доволення продовольчих потреб населення, проведення зе­мельної та інших реформ. Деякі повноваження й функції Кабінету Міністрів спрямовано на здійснення заходів, пов'я­заних із реалізацією промислової політики, визначенням пріо­ритетності галузей промисловості для прискореного їх розвит­ку, обсягів продукції (робіт) для державних потреб, порядку формування та розміщення замовлень на її виробництво тощо.

Спеціально уповноваженим центральним органом виконав­чої влади в сфері економіки є Міністерство економіки та з пи­тань європейської інтеграції України (далі — Мінекономіки України), утворене 21 серпня 2001 р.1. Відповідно до Положен­ня про Міністерство економіки України від 23 жовтня 2000 р. зі змінами від 9 липня 2003 р.2 Мінекономіки України органі­зовує виконання актів законодавства України та здійснює сис­тематичний контроль за їх реалізацією. Основними його зав­даннями є розробка пропозицій щодо формування державної економічної політики; визначення пріоритетних напрямів со­ціально-економічного розвитку України; забезпечення прове­дення єдиної зовнішньоекономічної політики, державної еко­номічної політики щодо інтеграції України в світову економі­ку; комплексних економічних державних програм; координація діяльності органів виконавчої влади, пов'язаної з виконанням

цих програм; створення організаційно-економічного механіз­му поглиблення економічної реформи; опрацювання пропо­зицій щодо державного регулювання економіки та ін.

З питань реалізації економічної політики рішення Мінеко­номіки України є обов'язковими до виконання центральними й місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, устано­вами, організаціями, незалежно від форм власності.

В областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах утворено управління економіки відповідних місцевих державних адміністрацій. Свої повноваження вони здійснюють згідно з Типовим положенням про управління еко­номіки обласної, Київської та Севастопольської міської дер­жавної адміністрації від 12 січня 1996 р. (зі змінами від 13 трав­ня 1996 р.)1 та Типовим положенням про управління економі­ки районної, районної в містах Києві та Севастополі державних адміністрацій від 8 червня 1996 р.2, затвердженими відповід­ними постановами Кабінету Міністрів України. Основними завданнями управлінь економіки є реалізація державної еко­номічної політики України та її регіональних напрямів; спри­яння комплексному економічному й соціальному розвиткові області (міста), району, вдосконаленню розміщення продук­тивних сил, розвиткові міжрегіональних і міжнародних еко­номічних зв'язків; проведення державної політики в галузі ціноутворення. У межах цих завдань управління економіки наділено відповідними повноваженнями.

Безпосереднє управління державними підприємствами й організаціями, що діють у сфері економіки, здійснює керівник — генеральний директор (директор), який очолює адміністрацію відповідного суб'єкта. Свої функції керівник організації, уста­нови, підприємства здійснює згідно зі статутом (положенням).