§ 3. Режим державної таємниці

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 

Виходячи з інформаційного суверенітету України та загаль­новизнаних принципів міжнародного порядку в сфері інфор­мації, Україна вживає заходів щодо засекречування й охорони певної інформації у сфері оборони, економіки, науки й техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопоряд­ку з метою захисту життєво важливих інтересів України. Таку інформацію визнають у порядку, встановленому Законом Ук­раїни «Про державну таємницю» (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну таємни-

 

цю»1), державною таємницею. Вона підлягає охороні з боку держави. Перелік і зміст інформації, яку може бути віднесено до державної таємниці, визначаються в цьому Законі та вмоти­вованими рішеннями державних експертів з питань таємниць.

Охорона державної таємниці містить комплекс організа­ційно-правових, інженерно-технічних, криптографічних і опе­ративних заходів, спрямованих на запобігання розголошенню інформації, що становить державну таємницю. Серед органі­заційно-правових заходів щодо охорони державної таємниці застосовують такі: встановлення єдиних вимог щодо виготов­лення, користування, збереження, передачі, транспортування та обігу носіїв інформації, що становить державну таємницю; ліцензування підприємств, установ і організацій, які здійсню­ють діяльність, пов'язану з державними таємницями; спеціаль­ний порядок доступу громадян до державної таємниці; спеці­альний порядок здійснення судових, наглядових, контрольно-ревізійних та інших функцій органів державної влади стосовно підприємств, установ і організацій, діяльність яких пов'язано з державними таємницями; відповідальність за порушення за­конодавства про державну таємницю тощо.

З метою технічного захисту інформації підприємства, уста­нови й організації, які здійснюють діяльність, пов'язану з дер­жавними таємницями, зобов'язані використовувати захищені засоби оброблення, передачі, збереження інформації та технічні пристрої її захисту, сертифіковані на відповідність цих засобів і пристроїв нормативам технічної захищеності, вживати крип­тографічні заходи охорони такої інформації. Оперативні захо­ди охорони державної таємниці застосовують в ході контрроз-відувальної, розвідувальної та оперативно-розшукової діяль­ності, яку здійснюють органи Служби безпеки України та інші державні органи згідно з чинним законодавством.

Державну політику щодо державної таємниці забезпечують Президент України, Кабінет Міністрів України, Рада міністрів АРК, інші органи виконавчої влади, а також органи місцевого самоврядування. Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в сфері забезпечення охорони дер­жавної таємниці є Служба безпеки України.

1 Див.: Офіційний вісник України. - 1999. - № 42. - Ст. 2075.

 

ОРГАШЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО...      283

 

РОЗДІЛ VII

Основи адміністративно-правової

організації управління економікою,

соціально-культурною й

адміністративно-політичною сферами