§ 4. Кабінет Міністрів України

Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів вико­навчої влади (частина перша ст. 113 Конституції України). Це поло­ження означає, що Кабінет Міністрів — як уряд — очолює систему ор­ганів виконавчої влади. Відтак усі інші органи виконавчої влади підпо­рядковані, підконтрольні й підзвітні Кабінету Міністрів. Наведене положення ст. 113 Конституції є принциповим, оскільки до прийнят­тя Конституції України 1996 р. Президент України був одночасно гла­вою держави і главою виконавчої влади, тобто він формально очолю­вав систему органів виконавчої влади.

218

Глава 13. Органи виконавчої влади: поняття, система, адміністративно-правовий статус

Статус Кабінету Міністрів України як вищого серед органів вико­навчої влади підтверджується також п. 9 частини першої ст. 116 Кон­ституції, згідно з яким Кабінет Міністрів України спрямовує і коорди­нує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади.

До складу Кабінету Міністрів (станом на 01.04.2004 р.) входять:

Прем'єр-міністр України;

Перший віце-прем'єр-міністр, три віце-прем'єр-міністри;

міністри: закордонних справ; аграрної політики; юстиції; фінансів; економіки та з питань європейської інтеграції; палива та енергетики; з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту на­селення від наслідків Чорнобильської катастрофи; культури і мис­тецтв; освіти і науки; охорони здоров'я; праці та соціальної політики; промислової політики; транспорту; оборони; внутрішніх справ і деякі інші.

Останнім часом указами Президента України перелік міністрів бу­ло доповнено посадою Міністра Кабінету Міністрів і Міністра у зв'яз­ках з Верховною Радою України. Отже, нині до складу Кабінету Мі­ністрів входять 23 особи (з урахуванням суміщення посад Першого віце-прем'єр-міністра і міністра фінансів).

Серед функцій уряду слід розрізняти наступні групи функцій.

1.         Функції Кабінету Міністрів як колегіального органу, що реалізу­

ються шляхом проведення засідань уряду: розробка, прийняття та

здійснення загальнодержавних програм економічного, науково-

технічного, соціального і культурного розвитку країни; вироблення

та здійснення політики уряду; прийняття актів (постанов, розпоря­

джень) Кабінету Міністрів; реалізація права законодавчої ініціати­

ви;   обговорення   найважливіших   питань   життя   держави   та

суспільства, а також діяльності самого уряду; заслуховування звітів

членів Кабінету Міністрів та керівників інших органів виконавчої

влади.

Оскільки Кабінет Міністрів є колегіальним органом виконавчої влади, основною організаційною формою його діяльності є засідання. Періодичність проведення засідань визначається Прем'єр-міністром України з урахуванням пропозицій інших членів Кабінету Міністрів України. На засіданні Кабінету Міністрів може бути розглянуто будь-яке питання повноважень уряду. Головує на засіданні Кабінету Міністрів Прем'єр-міністр України.

2.         Окремі функції Кабінету Міністрів виконуються також Першим

віце-прем'єром-міністром і віце-прем'єр-міністрами. Існує певний роз-

219

РОЗДІЛ V. СУБ'ЄКТИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА

поділ обов'язків між віце-прем'єр-міністрами, в якому визначено, чим конкретно займається кожний з них. Зокрема, визначені ступінь їх координації між собою і ступінь безпосереднього впливу на ті чи інші органи виконавчої влади. Нині, наприклад, Перший віце-прем'єр-міністр відповідає за всі питання забезпечення цілісності економіки країни. І це не лише так званий реальний сектор, до якого належать залучення інвестицій в економіку, підвищення рівня добро­буту населення, участь у розробці реального бюджету тощо, а й сфера фінансових послуг, банківська система тощо.

3. Функції Кабінету Міністрів, що виконуються кожним членом уря­ду відповідно до вимог закону або конкретного доручення Кабінету Міністрів. До цих функцій належать: керівництво з боку Прем'єр-міністра роботою Кабінету Міністрів та його апарату; спрямування, координація та контроль діяльності міністерств та інших підвідомчих Кабінету Міністрів органів виконавчої влади; ведення переговорів і підписання міжнародних договорів від імені уряду.

Відносно новою (з 2000 р.) організаційною формою роботи членів Кабінету Міністрів є урядові комітети. Вони утворюються для коорди­нації роботи членів Кабінету Міністрів, узгодження та підготовки пи­тань для розгляду на засіданні уряду, а також для усунення політичних та інших розбіжностей між членами Кабінету Міністрів. До складу урядових комітетів входять члени Кабінету Міністрів, а очолюють урядові комітети, як правило, Прем'єр-міністр, Перший віце-прем'єр-міністр, віце-прем'єр-міністри. За рішенням Прем'єр-міністра до складу урядового комітету з правом дорадчого голосу мо­жуть входити також керівники інших центральних органів виконавчої влади, заступники міністрів.

За результатами обговорення питань на засіданні урядового комітету шляхом консенсусу приймається рішення, яке оголошуєть­ся головуючим та оформляється протоколом. У разі неможливості прийняття узгодженого рішення на засіданні урядового комітету ос­таточне рішення приймається Кабінетом Міністрів.

О О

Головними функціями та повноваженнями урядових комітетів є:

розгляд та схвалення концепції проектів нормативно-право­вих актів та інших документів, що підлягають розробці; розгляд проектів нормативно-правових актів та інших доку­ментів, що подаються на розгляд Кабінету Міністрів України, врегулювання розбіжностей щодо них та прийняття рішень про попереднє схвалення чи відхилення цих проектів або про

220

Глава 13. Органи виконавчої влади: поняття, система, адміністративно-правовий статус

повернення на доопрацювання органу, відповідальному за підготовку проекту;

О розгляд інших питань, пов'язаних з формуванням та ре­алізацією державної політики у відповідній сфері.

Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України видає у межах своєї ком­петенції акти — постанови і розпорядження, обов'язкові для виконан­ня. Акти нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів. З організаційно-розпорядчих та інших поточних питань акти видаються у формі розпоряджень Кабінету Міністрів.

Кабінет Міністрів України організовує виконання та контролює виконання своїх актів безпосередньо або через центральні органи ви­конавчої влади, місцеві державні адміністрації та інші підвідомчі йо­му органи.

Акти Кабінету Міністрів можуть бути скасовані Президентом Ук­раїни. Вони в повному обсязі або їх окремі положення можуть бути визнані Конституційним Судом України неконституційними. Такі акти або їх окремі положення втрачають чинність з дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Акти Кабінету Міністрів або їх окремі положення можуть також бути оскаржені в суді загальної юрисдикції у встановленому законом по­рядку, якщо вони порушують права і свободи людини і громадянина та не відповідають законам України.

Підготовка проектів постанов Кабінету Міністрів України здійснюється міністерствами, а в разі потреби — за участю інших цен­тральних органів виконавчої влади, а також народних депутатів Ук­раїни, науковців, інших фахівців. Для підготовки пропозицій щодо вирішення окремих питань державного управління, розробки про­ектів законів, актів Президента України., а також для виконання окре­мих доручень Кабінету Міністрів можуть утворюватися тимчасові комісії, інші робочі та консультативні органи.

Усі проекти нормативних актів, внесені на розгляд Кабінету Міністрів, направляються до одного з урядових комітетів згідно з роз­поділом компетенції між ними для попереднього обговорення, пого­дження та надання висновку. За необхідності доопрацювання проект разом з рішенням урядового комітету направляється головою відповідного комітету його ініціатору в 10-денний строк.

Рішення у формі постанов та розпоряджень уряду приймаються шляхом голосування на засіданнях Кабінету Міністрів більшістю го-

221

РОЗДІЛ V. СУБ'ЄКТИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА

лосів від загальної чисельності членів Кабінету Міністрів. У разі непідтримки проекту рішення Прем'єр-міністром або кимось з міністрів воно не може бути прийнято.

Постанови уряду, підписані Прем'єр-міністром, надсилаються Міністерству юстиції України для включення їх до Єдиного держав­ного реєстру нормативних актів і офіційно оприлюднюється в «Офіційному віснику України».

Організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне та ма­теріально-технічне забезпечення діяльності уряду покладено на його апарат — Секретаріат Кабінету Міністрів. Останній забезпечує підго­товку та проведення засідань Кабінету Міністрів, урядових комітетів та діяльність членів Кабінету Міністрів України. Секретаріат несе відповідальність за своєчасне подання проектів законів, актів Прези­дента України та Кабінету Міністрів, інших документів для підготов­ки їх до розгляду Кабінетом Міністрів, урядовими комітетами, тимча­совими органами уряду. Припинення повноважень Кабінету Міністрів не є підставою для розірвання трудового договору з працівниками його Секретаріату.

Секретаріат протягом певного часу очолював Державний секретар Кабінету Міністрів України, посада якого була запроваджена Указом Президента України «Про чергові заходи щодо дальшого здійснення адміністративної реформи в Україні» від 29.05.2001 р. А Указом Пре­зидента України «Про Міністра Кабінету Міністрів» від 03.06.2003 р. ця посада ліквідована і замість неї введена посада Міністра Кабінету Міністрів, який і очолює Секретаріат.