§ 3. Адміністративно-правові відносини і юридичні факти

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 

Основною рисою юридичних фактів є здатність викликати правові наслідки. Ці факти кваліфікуються як юридичні, оскільки вони передба­чені в адміністративно-правових нормах (прямо — у гіпотезі, опосеред­ковано — в диспозиції або санкції).

179

 

РОЗДІЛ IV. РЕАЛІЗАЦІЯ НОРМ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА.

Як тільки в житті з'являються факти, вказані в гіпотезі норми, ос­тання починає діяти, в результаті її адресати в одних випадках мають можливість для реалізації своїх прав і обов'язків, в інших набувають суб'єктивних прав і обов'язків (останні передбачаються диспозицією норми). Наприклад, Закон України «Про захист прав споживачів» містить норму, згідно з якою органи захисту прав споживачів мають право забороняти господарюючим суб'єктам реалізацію споживачам товарів, які завезені на територію України без документів, що підтвер­джують їх належну якість. Тут юридичним фактом буде факт завезен­ня на територію України споживчих товарів без відповідних доку­ментів. У разі його виникнення уповноважені органи реалізують своє право на заборону продажу таких товарів.

Закон України «Про дорожний рух» містить норму, згідно з якою ко­жен громадянин, що не має медичних протипоказань, може в установ­леному порядку отримати право на керування автотранспортними за­собами і мотоколясками — за досягнення 16 років; автомобілями усіх видів і категорій (за винятком автобусів і вантажних автомобілів, об­ладнаних для перевезення більш як 8 пасажирів ) — з 18 років; автобу­сами і вантажними автомобілями, обладнаними для перевезення більш як 8 пасажирів — з 19 років. Уданому разі юридичним фактом буде до­сягнення відповідного віку. З настанням юридичного факту громадя­нин набуває суб'єктивного права, якого раніше у нього не було.

Диспозиція зобов'язуючої або уповноважуючої адміністративно-правової норми приписує, якою повинна або може бути поведінка ак­тивної сторони. Дії осіб відповідно до приписів диспозиції норми, тобто дії, що являють собою реалізацію прав і обов'язків, є юридич­ними фактами. Отже, фіксуючи права і обов'язки, диспозиція опосе­редковано вказує на юридичні факти.

Так, відповідно до Положення про прикордонний режим (затверд­женого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 р.) гро­мадяни, які в'їжджають у прикордонну смугу, повинні мати при собі до­кументи, які посвідчують їх особу і підтверджують необхідність в'їзду, а також пред'являти ці документи на вимогу спеціально уповноважених осіб Прикордонних військ і органів внутрішніх справ. У даному разі юридичним фактом буде в'їзд громадянина у прикордонну смугу, тобто дії громадянина, що є реалізацією ним свого суб'єктивного права.

Нерідко норми права пов'язують юридичні наслідки не тільки з на­явністю тієї чи іншої обставини, а й з її відсутністю. Так, одержання права на управління транспортними засобами зумовлене не тільки настанням відповідного віку, а й відсутністю медичних протипока-

180

 

Глава 10. Адміністративно-правові відносини

зань (фізичних вад і захворювань). Сюди ж належать факти невико­нання зобов'язань. Так, невиконання громадянином обов'язку пере­реєстрації вогнепальної гладкоствольної мисливської зброї є юридич­ним фактом і тягне адміністративну відповідальність за ст. 192 Кодек­су України про адміністративні правопорушення (КпАП). Невико­нання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо вихо­вання дітей тягне адміністративну відповідальність за ст. 184 КпАП.

Часто для виникнення правовідносин потрібна сукупність двох або кількох юридичних фактів, наявність яких необхідна для настання юридичних наслідків. Наприклад, для одержання права на управління транспортним засобом необхідна наявність таких юридичних фактів: настання відповідного віку; відсутність медичних протипоказань; підготовка у відповідному навчальному закладі (або самопідготовка за відповідною програмою); одержання відповідного посвідчення.

Юридичні факти класифікуються за різними критеріями.

1.         За наслідками, що настали, — на: а) правоутворюючі; б) пра-

возмінюючі; в) правоприпиняючі.

Правоутворюючі факти викликають встановлення правовідносин (наприклад, вчинення адміністративних правопорушень).

Правозмінюючі факти змінюють існуючі правовідносини. Так, виз­нання за правопорушником неможливості сплатити штраф може призвести до винесення постанови про накладення штрафу працівником виконавчої служби шляхом звернення стягнення на особисте майно правопорушника (ст. 308 КпАП). Такий юридичний факт (винесення постанови) змінює зміст адміністративних пра­вовідносин між сторонами, хоча правовідносини зберігаються.

Правоприпиняючі факти зумовлюють припинення правовідносин. Такими є дії особи щодо здійснення суб'єктивного права або вико­нання юридичного зобов'язання. Наприклад, сплата правопорушни­ком штрафу (тобто виконання постанови про накладення стягнення) припиняє адміністративно-деліктні відносини, які виникли у зв'язку зі здійсненням правопорушення.

2.         За наявністю або відсутністю зв'язку факту з волею суб'єкта — на

дії та події.

Дії є результатом активного волевиявлення суб'єкта і поділяються на: а) дії правомірні; б) дії неправомірні.

Правомірні дії завжди відповідають вимогам адміністративно-пра­вових норм. Прикладом правомірних дій, котрі розцінюються норма­ми як юридичні факти, є: подання громадянином скарги; звернення

181

 

РОЗДІЛ IV. РЕАЛІЗАЦІЯ НОРМ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА.

підприємства, що створюється, за реєстрацією; подання проекту на експертизу тощо.

Важливим видом правомірних дій є індивідуальні правові акти ор­ганів державного управління, тобто акти, що стосуються конкретно­го адресата і справи. Прямий наслідок прийняття таких актів — ви­никнення, зміна або припинення адміністративно-правових відно­син. Так, наказ про призначення на посаду тягне за собою виникнен­ня державно-службових відносин, які регулюються нормами адмі­ністративного права.

Неправомірні дії порушують приписи адміністративно-правових норм. Для сфери державного управління найбільш характерним видом неправомірних дій є різні правопорушення. Вони тягнуть за собою ви­никнення адміністративно-деліктних (юрисдикційних) відносин. Юридичним фактом цієї ж категорії є неправомірна бездіяльність. Приміром, бездіяльність, наслідком якої стало невиконання законних вимог прокурора, належить до юридичних фактів, які тягнуть за собою виникнення адміністративно-деліктних відносин (ст. 1858 КпАП).

Події, тобто явища, що трапляються незалежно від волі людей, та­кож можуть у деяких випадках виступати юридичними фактами, на­приклад, стихійне лихо, смерть тощо.

Отже, адміністративно-правові відносини, хоча і моделюються в аб­страктних адміністративно-правових нормах, об'єктивно виникають із настанням певних, передбачених адміністративно-правовими норма­ми юридичних фактів, котрі є підставою також зміни або припинення зазначених правовідносин.