§ 3. Основні риси правозастосовчої діяльності

Процес правозастосовчої діяльності (або процес правозастосуван­ня) складається з певних етапів. У науковій літературі виділяють такі етапи процесу правозастосування:

О встановлення фактичних обставин, що характеризують факт, який потребує юридичної оцінки. Можливість застосування правової норми зумовлена тим, що фактичні обставини по­винні бути у сфері нормативно-правового регулювання, тобто бути юридичними фактами, передбаченими нормами права як підстава для виникнення, зміни чи припинення правовідносин; О правова кваліфікація — це правова оцінка фактичних обста­вин, які мали місце, вибір відповідної норми права, котру слід застосувати, та з'ясування суті й змісту норми (тобто її тлума­чення); О прийняття за наявним фактом владно-юридичного рішення

(акту застосування); О    виконання цього акту (власне застосування норми права) та

контроль за цим виконанням1.

Серед особливостей правозастосовчої діяльності можна виділити такі. Застосування адміністративно-правових норм здійснюється лише державними органами та іншими суб'єктами, які наділені владними повноваженнями (або їх посадовими особами) і в межах своєї компе­тенції мають право приймати обов'язкові для інших суб'єктів адміністративного права рішення. При цьому для органів виконавчої влади застосування норм адміністративного права є основною части­ною їх правозастосовчої діяльності, а для інших органів держави — допоміжним напрямом зазначеної діяльності, пов'язаної із застосу­ванням норм інших галузей права, позаяк ці органи застосовують норми адміністративного права переважно для регулювання внутрішньоорганізаційних відносин2.

1          Полякав А. В. Общая теория права. Феноменолого-коммуникативньш подход. —

СПб., 2003. — С 774-775.

2          Державне управління: теорія І практика / За заг. ред. В. Б. Авер'янова. — С. 262.

172

Глава 9. Реалізація адміністративно-правових норм

Застосування норм адміністративного права — це насамперед за­стосування диспозиції норми. Диспозиція може застосовуватися всіма суб'єктами правозастосування, тоді як санкція правової норми — тільки спеціально уповноваженими на це органами держави і органа­ми місцевого самоврядування (у визначених чинним законодавством випадках — судом або іншими уповноваженими на це суб'єктами).

Правозастосування є юридичне значущою діяльністю тільки тоді, коли відбувається на підставі правових норм і в порядку, передбаче­ному законодавством.

Правозастосовча діяльність спрямована на встановлення індивіду­альних правових наслідків — суб'єктивних прав і обов'язків та їх ре­алізацію шляхом прийняття індивідуального правового рішення що­до персоніфікованих суб'єктів — правозастосовчого акту.

У характеристиці правозастосовчої діяльності важливе місце посідає визначення основних вимог щодо забезпечення належної ре­алізації норм адміністративного права. Серед зазначених вимог слід виділити законність адміністративного правозастосування, яка поля­гає в наступному:

О уповноважені органи і посадові особи в процесі вирішення справи зобов'язані застосовувати адміністративно-правові норми лише в чітко окреслених законодавством межах їх ком­петенції;

О зазначені суб'єкти правозастосовчої діяльності повинні засто­совувати адміністративно-правові норми точно та однаково відповідно до їх змісту;

О застосування адміністративно-правових норм здійснюється уповноваженими на те органами і посадовими особами відповідно до вимог процесуальних норм з адміністративного права;

О застосування норм адміністративного права здійснюється своєчасно та лише в тому обсязі та значенні, які передбачені самою нормою;

О здійснення постійного нагляду та контролю щодо застосуван­ня уповноваженими органами і посадовими особами норм адміністративного права.

Крім того, важливі вимоги обгрунтованості та доцільності адмі­ністративного правозастосування. Вимога обгрунтованості зобов'я­зує суб'єкта правозастосування вирішувати справу після всебічної пе­ревірки фактів. Вимога доцільності полягає в тому, що суб'єкт засто-

173

РОЗДІЛ IV. РЕАЛІЗАЦІЯ НОРМ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА.

сування адміністративно-правової норми, з ясувавши її зміст І розібравшись у фактичних обставинах справи, зобов'язаний прийня­ти найбільш доцільне рішення.

Матеріальним результатом реалізації норм адміністративного пра­ва виступають адміністративно-правові відносини, розгляд яких міститься у наступній главі підручника.

174