§ 2. Зростання ролі адміністративно-правових норм у регулюванні управлінських відносин

У системі права будь-якої держави адміністративно-правові норми посідають особливе місце. Воно зумовлене колом тим суспільних від­носин, які підлягають упорядкуванню, охороні та розвитку відпо­відно до об'єктивних потреб. Це суспільні відносини, які виникають та припиняються у сфері публічного (державного і самоврядного) уп­равління.

Природно, що не всі відносини у сфері публічного управління по­требують, з точки зору законодавця, впливу адміністративно-право­вої норми. Крім того, не всі відносини можуть бути врегульовані з

115

Розділ III. НОРМИ, СИСТЕМА І ДЖЕРЕЛА АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА

точки зору можливості правового впливу. Тому об'єктом адміністра­тивно-правових норм є тільки ті управлінські відносини, які:

а)         об'єктивно потребують правового регулювання;

б)         можуть бути врегульовані правовою нормою.

Значна частина суспільних відносин, що виникають у сфері публічного управління, регламентуються іншими правовими засоба­ми: індивідуальними актами (правозастосовчими актами); адміністра­тивними угодами (договорами); деякі відносини — діловими звичая­ми, адміністративними прецедентами. Певне місце у регулюванні уп­равлінських явищ і процесів посідають також норми неюридичного характеру — політичні, моральні (етичні), корпоративні тощо.

З допомогою адміністративне- правової норми створюється такий режим управління, який мав би виключати будь-яку можливість свавілля з боку суб'єктів владних повноважень. Вони повинні діяти тільки в межах можливості, встановленої правової норми. Тому за всієї значущості інших засобів регулювання управлінських відносин норми адміністративного права є і надалі будуть головним засобом за­безпечення належного правового режиму управління.

На сучасному етапі розвитку Української держави метою адмі­ністративно-правового регулювання є встановлення і регламентація такого правового статусу кожної людини, який би забезпечив їй ре­альне здійснення прав і свобод у сфері державного управління і місцевого самоврядування, а також ефективну протидію перешко­дам, які можуть виникнути при цьому.

Визнання людини не просто об'єктом управління, а навпаки, не­обхідність створення необхідних для її розвитку умов, зумовили виник­нення нового підходу до функцій адміністративно-правових норм. Функція — це напрям, в якому відображена службова роль й основне за­вдання адміністративно-правових норм у певний період суспільного роз­витку.

Природно, що одна функція незалежно від рівня суспільного жит­тя завжди притаманна цим правовим нормам — це функція ор­ганізації та регулювання управлінських відносин.

Деякі адміністративно-правові норми безпосередньо цю функцію не виконують, їх службове призначення в іншому — у сприянні функції організації й регулювання управлінських відносин. Це спри­яння здійснюється в результаті або визначення тієї чи іншої ситуації, того чи іншого явища, або презумпції. Перша група норм може бути визначена як норми-дефініції, друга — як норми-презумпції. 116

Глава 6. Норми адміністративного права

Тривалий час законодавець не звертав уваги на необхідність норм-дефініцій, і це не сприяло правильному й однаковому застосуванню законів, адекватному їх тлумаченню. Нині становище поступово змінюється, і законодавець дедалі частіше звертається до норм-дефі-ніцій для роз'яснення свого ставлення до того чи іншого поняття, яке використовується в правовому акті.

Норми-презумпції характерні здебільшого для міжнародних дого­ворів, конвенцій, угод, які презумують певні права і свободи грома­дян, а також покладають певні обов'язки на відповідні органи. Але ці норми, як правило, не мають механізму реалізації. Зокрема, відсутні санкції, які б забезпечили обов'язковість їх виконання. Такі норми з'явилися й у вітчизняному законодавстві. Це пов'язано насамперед зі зміною характеру впливу держави на економіку, головним чином зі зміною характеру планування.

Нарешті, адміністративно-правові норми в деяких випадках мо­жуть здійснювати функції регулятора суспільних відносин не тільки у сфері публічного управління, айв інших сферах. Так, з їх допомогою за­безпечується регулювання фінансових, трудових, екологічних та ба­гатьох інших суспільних відносин.