§ 3. Парламентський контроль

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 

У системі державного контролю парламентський контроль має суттєві особливості, які зумовлені статусом суб'єкта контролю — Вер­ховної Ради України як представницького органу держави. Це є підставою для визнання парламентського контролю особливою формою державного контролю, котра виходить за межі традиційного уявлення про державний контроль як засіб забезпечення законності у державному управлінні. Метою парламентського контролю є:

О    встановлення не тільки відповідності діяльності на території України або в межах її інтересів за кордоном Конституції і за­конам України, а й доцільності, соціально-економічної та політичної обгрунтованості діяльності; О    виявлення відхилень від конституційних вимог, державних

програм;

О визначення причин незаконної або недоцільної діяльності та засобів, спрямованих на вдосконалення, раціоналізацію, роз­виток об'єкта контролю;

О    виявлення передумов притягнення винних до відповідаль­ності.

Парламентський контроль здійснює Верховна Рада України, яка діє без будь-яких доручень, безпосередньо на підставі Конституції і законів України, в межах власної компетенції щодо будь-яких об'єктів кон­тролю — за виключенням судів та правоохоронних органів при прова­дженні оперативно-розшукової роботи, досудового слідства, здійснення правосуддя за окремими справами.

365

 

Розділ VIII. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАКОННОСТІ У ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ

Щодо цих об'єктів здійснюється непрямий парламентський кон­троль при призначенні шести суддів Конституційного Суду України, обранні суддів у системі судів загальної юрисдикції (в тому числі спеціалізованих судів), наданні згоди Верховної Ради України на за­тримання чи арешт судді, призначенні трьох членів Вищої ради юс­тиції.

Непрямий парламентський контроль Верховна Рада здійснює та­кож щодо діяльності Президента України при:

заслуховуванні щорічних та позачергових послань Президента

про внутрішнє і зовнішнє становище України і затвердженні рішень

про надання Україною займів та економічної допомоги іноземним та

міжнародним організаціям, про одержання Україною від іноземних

держав, банків та міжнародних фінансових організацій займів, не пе­

редбачених Державним бюджетом України, здійсненні контролю за їх

використанням;

схваленні рішень про згоду щодо надання військової допомоги

іншим державам, про направлення підрозділів Збройних Сил України

в іншу державу або допуск підрозділів збройних сил інших держав на

територію України;

затвердженні указів Президента України про введення воєнного

або надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про

загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцево­

стей зонами надзвичайної екологічної ситуації;

обговоренні подання Президента України про стан війни і укла­

дення миру, рішення Президента України про використання Зброй­

них Сил України та інших військових формувань;

наданні згоди на обов'язковість міжнародних договорів України

та денонсації міжнародних договорів України;

прийнятті рішення про направлення до Президента України за­

питу на вимогу народного депутата, групи народних депутатів,

комітету Верховної Ради України;

здійснення процедури усунення Президента України з поста в

порядку імпічменту.

Прямий (безпосередній) парламентський контроль Верховна Рада України здійснює щодо:

забезпечення конституційних прав, свобод та обов'язків лю­дини і громадянина;

діяльності Кабінету Міністрів України, Генерального прокуро­ра України, інших державних органів та посадових осіб, які

О

366

 

Глава 21. Види державного контролю

обираються, призначаються, затверджуються Верховною Ра­дою України або на призначення яких потрібна її згода;

О    фінансово-економічної діяльності держави.

Парламентський контроль за забезпеченням прав, свобод та обов'язків людини і громадянина здійснюється Верховною Радою Ук­раїни безпосередньо та через Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, через деякі інші державні органи, у формуванні складу яких Верховна Рада бере безпосередню участь (наприклад, Консти­туційний Суд України, Вища рада юстиції тощо).

Парламентський контроль за діяльністю Кабінету Міністрів Ук­раїни здійснюється при:

розгляді та прийнятті рішення щодо схвалення Програми діяль­

ності Кабінету Міністрів України;

затвердженні загальнодержавних програм економічного, науко­

во-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охо­

рони довкілля;

наданні згоди на призначення Президентом України Прем'єр-

міністра України;

—         щорічних та  позачергових  обговореннях  звіту  Кабінету

Міністрів України;

звіті членів Кабінету Міністрів України за вимогою комітету

Верховної Ради України, але не менш однієї п'ятої від її консти­

туційного складу;

розгляді питання про відповідальність Кабінету Міністрів Ук­

раїни та прийнятті резолюції недовіри Кабінету Міністрів України;

обговоренні проекту Закону про Державний бюджет України і

доповіді про хід виконання Державного бюджету України;

затвердженні загальної структури, чисельності, визначенні

функцій Збройних Сил України, Служби безпеки, інших військових

формувань, Міністерства внутрішніх справ.

Щодо діяльності Генерального прокурора України, інших держав­них органів та посадових осіб, які обираються (призначаються, за­тверджуються) Верховною Радою України або на призначення яких потрібна її згода, парламентський контроль здійснюється при: вико­нанні Верховною Радою України номінаційних функцій; обговоренні звітів та інформації вказаних посадових осіб; висловленні довіри (не­довіри) Генеральному прокуророві України; наданні згоди на призна­чення та звільнення посадових осіб, визначених п. 24 частини першої ст. 85 Конституції України.

367

 

Розділ VIII. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАКОННОСТІ У ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ

Парламентський контроль за фінансово-економічною діяльністю держави здійснюється безпосередньо Верховною Радою України: під час обговорень на всіх етапах бюджетного процесу; шляхом затверд­ження переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, визнання правових засад вилучення об'єктів права при­ватної власності; через Рахункову палату, яка діє на підставі відповідного закону; при наданні згоди на призначення Президентом України на посади та звільнення з посад Голови Національного банку, Голови Антимонопольного комітету, Голови Фонду державного май­на, призначенні половини складу Ради Національного банку України.

Поряд з Верховною Радою, яка безпосередньо здійснює парла­ментський контроль, функціонують спеціалізовані суб'єкти парламентсь­кого контролю — комітети Верховної Ради України, тимчасові спеціальні комісії, тимчасові слідчі комісії, Рахункова палата, Уповноважений Вер­ховної Ради України з прав людини, які діють на підставі спеціальних за­конів у порядку, встановленому Регламентом Верховної Ради України.

Спеціалізовані контрольні органи парламенту — Рахункова пала­та, Уповноважений Верховної Ради з прав людини — не обіймають весь обсяг діяльності відповідних об'єктів контролю. Так, компе­тенція Уповноваженого з прав людини не поширюється на права військовослужбовців, на стосунки у військових формуваннях Ук­раїни. Завдання Рахункової палати обмежені виконанням видаткової частини Державного бюджету.