§ 2. Державний контроль: поняття і роль у державному управлінні

У системі засобів забезпечення законності у державному уп­равлінні державний контроль посідає важливе місце, оскільки його метою є забезпечення злагодженої, чіткої роботи органів державної влади усіх рівнів і ланок, сумлінне і якісне виконання, раціональне використання її посадовими особами та державними службовцями, усім складом працівників наданих їм прав та відповідальне ставлення до виконання своїх обов'язків у відносинах з громадянами.

348

Глава 20. Контроль у системі засобів забезпечення законності у державному управлінні

Загальне поняття

державного

контролю

Загалом контроль використовується для перевірки відповідності діяльності учасників суспільних відносин встанов­леним приписам, в рамках і межах яких вони мають діяти. Мета контрою полягає у встановленні результатів діяльності

певних суб'єктів, допущених відхилень від прийнятих вимог, принципів організації, виявленні причин цих відхилень, а також у визначенні шля­хів подолання перешкод для ефективного функціонування всієї системи. З допомогою контролю, який у науці управління називають «зво­ротним зв'язком», суб'єкт управління отримує інформацію про ре­зультати діяльності, а також про ті помилки та зміни ситуації, що мо­жуть призвести до невиконання поставлених завдань чи отримання зовсім інших результатів. Маючи таку інформацію, можна оператив­но втрутитися, привести важелі управління у відповідність з умовами, що виникають, та попередити небажані наслідки.

Держава є одним з головних су'єктів здійснення контрольної функції у суспільстві. Адже вона наділена реальними повноваженнями для впливу на суспільство, при здійсненні якого вона покладається і на засоби контролю. Отже, державний контроль є важливим видом діяльності держави, що здійснюється уповноваженими державними органами, посадовими особами і спрямований на забезпечення за­конності й дисципліни.

Сутність державного контролю полягає у спостереженні та пе­ревірці розвитку суспільної системи й усіх її елементів відповідно до виз­начених напрямів, а також у попередженні та виправленні можливих помилок і неправомірних дій, що перешкоджають такому розвитку. Контроль тісно пов'язаний з іншими видами державної діяльності й може входити до їх складу як певна частина. Водночас як са­мостійна функція управління контроль має специфічний характер. Тому контроль як певний вид діяльності можна розглядати як са­мостійне явище або як складову інших видів діяльності держави та функцій її органів.

Поряд з контролем державні органи здійснюють такі близькі до нього види діяльності, як нагляд і моніторинг. З огляду на це необхідно відзначити відмінності між названими явищами. Так, до найбільш ха­рактерних особливостей нагляду належать:

О    нагляд здійснюється державними органами щодо об'єктів, які їм організаційно не підпорядковані, тоді як контроль сто-

349

Розділ VIII. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАКОННОСТІ У ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ

сується організаційно підпорядкованих суб'єктів (хоча в окре­мих випадках він здійснюється і щодо непідпорядкованих об'єктів);

О у процесі нагляду застосовуються заходи адміністративного впливу, тоді як за результатами контролю можуть застосовува­тися і заходи дисциплінарні;

О адміністративний нагляд здійснюється за дотриманням відпо­відними суб'єктами спеціальних норм і правил, тоді як кон­троль — за діяльністю підконтрольних об'єктів у цілому чи ок­ремими її аспектами.

Отже, нагляд слід розглядати як окремий вид (форму) контролю, за­стосування якого при виявленні порушень може супроводжуватися заходами впливу державно-владного характеру.

Що ж стосується моніторингу, який на практиці останнім часом знаходить дедалі ширше застосування, то тут ми маємо справу також з різновидом контролю, певною його формою, котру порівняно з наглядом, за наслідками впливу, можна віднести до його пасивної форми.

Застосування моніторингу пов'язують з відслідковуванням ситу­ації чи процесу в сфері управлінської діяльності, впливу прийнятих управлінських рішень, правових актів на суспільні відносини. При цьому використовуються методи не стільки перевірок, ревізій, скільки спостереження та аналізу.

Місце і роль контролю у державному управлінні

З розуміння суті контролю в державному управлінні як здійснення перевірки відпо­відності діяльності керованого об'єкта при­писам керуючого суб'єкта та усунення вияв­лених недоліків випливає, що контроль є са­мостійною функцією державного управління (далі — управління).

Функція контролю перебуває у тісному зв'язку з іншими функ­ціями управління, вона полягає в оцінці відповідності здійснення цих функцій завданням, що стоять у цілому перед системою управління. Контроль дає можливість не лише коригувати управлінську діяль­ність, а й допомагає передбачити перспективи подальшого розвитку та досягнення конкретного результату.

В сучасних умовах виникла потреба у нових підходах до системи державного контролю, системи органів державного контролю та її за­конодавчого забезпечення. Існування такої системи пояснюється тим, що в перехідний період у суспільстві не поменшало недоліків у

350

Глава 20. Контроль у системі засобів забезпечення законності у державному управлінні

сфері державного управління, а управлінські рішення не стали ефек­тивнішими.

Розглядаючи місце і роль контролю в державному управлінні, слід зазначити існування відмінностей між поняттями «система держав­ного контролю» і «система органів державного контролю».

Функцію контролю в державному управлінні здійснюють у різних обсягах та формах більшість державних органів. Процес демократи­зації вніс зміни у співвідношення централізації та децентралізації уп­равління, призначення контролю та форми і методи його здійснення. Із засобу покарання контроль перетворився на засіб інформаційно-аналітичного характеру, став невід'ємним фактором подальшого роз­витку управління. На рівні органів виконавчої влади контроль транс­формується у функцію, яка може бути як основною їх діяльністю, так і виступати складовою ширшої діяльності.

Система державного контролю в сфері управління не вичерпується і не зводиться до системи органів. Вона набагато ширша, оскільки включає і органи та осіб, для яких контроль не є основною діяльністю (а таких органів набагато більше), а також різноманітні форми його про­ведення. Отже, система державного контролю включає органи і посадові особи, наділені державою контрольними повноваженнями щодо органів державного управління, форми і методи контрольної діяльності, взаємо­зв'язки між: ними.

На відміну від системи державного контролю система органів дер­жавного контролю є вужчим поняттям, оскільки включає лише дер­жавні органи, для яких контроль є основною діяльністю, і здійснюється у відповідній сфері чи стосується певної функції, конкретних питань. Органи державного контролю наділяються контрольними повнова­женнями, які поширюються на відповідну сферу чи галузь.