§ 4. Дисциплінарна відповідальність державних службовців

Ефективна діяльність апарату державного управління неможлива без посилення відповідальності державних службовців за виконання покладених на них повноважень, дотримання дисципліни та закон­ності. Нині відносини відповідальності державних службовців регу­люються Кодексом законів про працю України (далі — КЗпП) та За­коном України «Про державну службу», деякими іншими законодав­чими та підзаконними актами. Враховуючи це, актуальними є про­блеми уніфікації визначень таких ключових понять інституту дис­циплінарної відповідальності, як поняття службової дисципліни та дисциплінарної відповідальності державного службовця, дис­циплінарного проступку, провадження у справах про дисциплінарні проступки, які сформульовані в різних підзаконних актах.

Правовий інститут дисциплінарної відповідальності державних службовців є складовою галузі адміністративного права.

335

Розділ VII. ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ТА її АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ

Дисциплінарна відповідальність державних службовців — це різно­вид юридичної відповідальності. Якщо юридичну відповідальність розглядати як загальне поняття, то дисциплінарна відповідаль­ність — поняття особливе, а дисциплінарна відповідальність дер­жавних службовців — поняття спеціальне, оскільки вона встанов­люється щодо спеціальних суб'єктів — державних службовців. Дис­циплінарну відповідальність державних службовців слід визначи­ти як сукупність адміністративно-правових відносин, що виникають у зв'язку з накладенням на державних службовців передбачених зако­нодавством дисциплінарних стягнень за порушення ними службової дисципліни.

Єдиного законодавчого акту або відповідного його розділу, який би системно врегульовував дисциплінарну відповідальність держав­них службовців, на яких поширюється дія Закону України «Про держав­ну службу», поки що (за винятком кількох норм зазначеного Закону) не існує. Однак аналіз чинного законодавства дає змогу окреслити ха­рактеристику цієї відповідальності.

Зокрема, підставою для притягнення державного службовця до дис­циплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком є протиправне порушення службовцем норм законодавства та покладених на нього повноважень.

Дисциплінарне стягнення має за мету поновлювати порушені дер­жавно-службові відносини та уникати негативних наслідків вчинення правопорушення, виховання службовця в дусі дотримання закон­ності, належного виконання службових повноважень, а також запобі­гання правопорушенням. У чинному законодавстві дисциплінарні стягнення, які накладаються на службовців, передбачені в КЗпП та Законі України «Про державну службу»: О догана;

О    попередження про неповну службову відповідальність; О    затримка до одного року в присвоєнні чергового рангу або

призначенні на вищу посаду; О    звільнення.

Дисциплінарно-деліктна практика в органах виконавчої влади по­будована на застосуванні заходів дисциплінарного впливу щодо служ­бовців виключно на розсуд їх керівників. Причому межі цього розсуду сягають від такого незначного дисциплінарного стягнення, як заува­ження, і до найсерйознішого — звільнення з посади. Нерідко при на­кладенні стягнення керівники органів припускаються необ'єктивності.

336

Глава 19. Складові елементи інституту державної служби

З огляду на це доцільно було б законодавчо запровадити такий пе­релік стягнень:

О    догана;

О    сувора догана;

О    затримка до одного року в присвоєнні чергового рангу;

О    виключення з кадрового резерву на заміщення вищої посади;

О    попередження про неповну службову відповідність;

О    звільнення з посади.

Важливою проблемою є законодавче врегулювання провадження в справах про дисциплінарні проступки державних службовців, тобто дисциплінарного провадження. Так, відсутній законодавчий акт, що регламентував би цей вид адміністративних проваджень щодо дер­жавних службовців, на яких поширюється дія Закону України «Про державну службу».

Завданням даного провадження є своєчасне і всебічне з'ясування обставин вчинення дисциплінарного проступку, виявлення причин та умов, що призводять до порушень службової дисципліни, неза­безпечення належного виконання державним службовцем своїх по­вноважень.

Як і інші види проваджень, що утворюють структуру адміністра­тивного процесу, дисциплінарне провадження має відповідні стадії:

О    порушення дисциплінарної справи;

О    її розслідування;

О    розгляд справи компетентною посадовою особою;

О    винесення рішення по справі та його виконання.

Це — основні стадії. Є ще дві факультативні стадії — перегляд спра­ви в порядку оскарження та прийняття відповідного рішення по ній.

Чинним законодавством у деяких випадках передбачено проведен­ня службового розслідування (ст. 11, 22 Закону України «Про державну службу»):

О на вимогу самого державного службовця з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри;

О у випадку невиконання службових обов'язків, що призвело до людських жертв або заподіяло значної матеріальної чи мораль­ної шкоди громадянинові, державі, підприємству, установі, ор­ганізації чи об'єднанню громадян.

Загалом норми, що встановлюють порядок дисциплінарного про­вадження, мають за мету максимально захистити державного служ­бовця від сваволі адміністрації, що має велике значення в боротьбі з

337

Розділ VII. ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ТА II АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ

можливими у таких випадках зловживаннями, у тому числі ко­рупцією.

Щодо окремих видів державних службовців, правове становище яких регулюється спеціальними законами (працівники органів проку­ратури, судів і т. ін.), інститут дисциплінарної відповідальності набу­ває певних особливостей. Вони відображені у відповідних норматив­них актах (насамперед у дисциплінарних статутах). З урахуванням цього стислий розгляд питань дисциплінарної відповідальності щодо зазначених видів державних службовців наведено у наступному па­раграфі.