§ 3. Соціальне забезпечення державних службовців

Соціальне забезпечення громадян у загальному розумінні — це перед­бачена чинним законодавством система матеріального і соціально-побутового забезпечення сімей, в яких є діти, громадян у старості, та окремих категорій громадян у випадку хвороби; повної або часткової втрати працездатності; втрати роботи чи служби; втрати годувальни­ка та ін.

Під соціальним забезпеченням державних службовців у широкому значенні слід розуміти систему державного забезпечення та обслуго­вування державних службовців. Соціальне забезпечення поши­рюється на всіх державних службовців (далі — службовців), які обіймають посади державної служби і на яких поширюється дія За­кону України «Про державну службу» (далі — Закон). Зокрема, Зако­ном встановлено, що службовці мають право на соціальний і право­вий захист відповідне до їх статусу, а також захищати свої законні права та інтереси у вищестоящих державних органах та у судовому порядку.

Соціальне забезпечення — це задоволення специфічних потреб непрацездатних і обмежено працездатних службовців та осіб, які припинили службу (колишні службовці), шляхом надання їм соціальних послуг чи задоволення їх життєво важливих потреб у ви­падках та у межах, визначених Законом. Складовими соціального за­безпечення є різні його види: матеріальне; побутове; пенсійне; ре­абілітаційне тощо.

Система соціального забезпечення державних службовців в Україні, зокрема, включає: державні пенсії; допомогу тим, хто перебуває на державній службі; допомогу жінкам вагітним та по догляду за дити­ною; інші види виплат.

Законом запроваджено особливий вид державних пенсій — пенсія державного службовця. На одержання такої пенсії мають право осо­би, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків — не мен­ше 25 років, для жінок — не менше 20 років, у тому числі стажу дер­жавної служби — не менше 10 років. Зазначеним особам признача­ються пенсії в розмірі 80 відсотків їх посадового (чинного) окладу з

334

Глава 19. Складові елементи інституту державної служби

урахуванням надбавок, передбачених Законом, без обмеження гра­ничного розміру пенсії.

За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 від­сотків посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, перед­бачених Законом, без обмеження граничного розміру пенсії.

Водночас службовець, звільнений зі служби у зв'язку із засуджен­ням за умисний злочин, вчинений з використанням його посадового становища, або вчиненням корупційного діяння, позбавляється пра­ва на одержання пенсії державного службовця. В таких випадках пенсія службовцю призначається на загальних підставах.

Додатковим видом соціального забезпечення державних службов­ців є встановлена Законом грошова виплата. У разі виходу на пенсію за наявності стажу державної служби не менше 10 років службовцю виплачується за рахунок державного органу грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.

У цілому державні службовці в Україні мають достатньо високий порівняно з іншими категоріями працівників рівень державного соціального забезпечення.