§ 2. Стадії проходження державної служби

Враховуючи, що проходження державної служби є процесом, який триває, можна говорити про його стадійний (поетапний) характер.

Як зазначається в адміністративно-правовій літературі, проход­ження служби — це процес, який триває і який починається з ви-

329

Розділ VII. ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ТА її АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ

никнення державно-службових відносин, тобто з моменту заміщен­ня особою державної посади, з подальшим переміщенням працівни­ка по службі, проведенням оцінки та атестації державних служ­бовців, та завершується припиненням державно-службових відно-

син1.

Дослідниками виділяються різні стадії проходження служби. На­приклад, Д. М. Бахрах основними стадіями проходження служби вва­жає такі:

вступ (прийняття) на службу;

атестація та підвищення кваліфікації службовців;

присвоєння чинів, персональних звань, розрядів, дипломатич­

них рангів тощо;

4)         переведення на іншу посаду в межах служби;

5)заохочення;

притягнення до відповідальності;

припинення служби2.

Оскільки в процесі проходження служби конкретною особою мо­жуть і не мати місця деякі з наведених стадій, то доцільно здійснити розмежування:

О    обов'язкових стадій (прийняття на службу, присвоєння рангу службовцю вперше, приведення до присяги службовця, при­своєння чергових рангів, припинення служби); <>    факультативних (тобто необов'язкових) стадій (переведення на іншу посаду, присвоєння рангу службовцю позачергово, за­охочення, притягнення до відповідальності). Звідси, маючи на увазі обов'язковий перелік стадій проходження служби, потрібно виділити такі основні стадії:

прийняття на службу;

просування по службі;

припинення служби.

Стадія прийняття на державну службу охоплює такі процедури: — прийняття відповідним органом чи керівником рішення на підставі здійснення конкурсної чи позаконкурсної процедури прий­няття на службу;

1          Старилов Ю. Н. Служебное право: Учебник. — М., 1996. — С. 389.

2          Бахрах Д. Н. Административное право: Учебник для вузов. — С. 135.

330

Глава 19. Складові елементи інституту державної служби

видання відповідного наказу або розпорядження про прийняття

особи на конкретну вакантну посаду;

присвоєння особі рангу службовця в межах відповідної категорії

посади;

ознайомлення особи з наказом про прийняття на посаду та зі

службовими повноваженнями;

приведення особи до присяги службовця;

безпосередньо початок виконання службових повноважень за

посадою.

З метою формування дієздатного кадрового корпусу, залучення на державну службу висококваліфікованих спеціалістів при заміщенні вакантних посад державної служби проводиться конкурс. Відповідно до Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад дер­жавних службовців (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 15.02.2003 р.) конкурсний відбір проводиться для заміщення вакант­них посад державної служби третьої-сьомої категорій, крім випадків, коли законами України встановлено інший порядок заміщення таких посад. Переведення на рівнозначну або нижчу посаду в одному дер­жавному органі, а також просування по службі державних служ­бовців, які зараховані до кадрового резерву чи успішно пройшли ста­жування у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, може здійснюватися без конкурсного відбору.

При заміщенні вакантних посад державної служби, призначення на які відповідно до законів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України здійснюється за іншою процедурою, а також у разі прийняття керівником рішення про призначення осіб в межах одно­го державного органу конкурс не оголошується.

До участі у конкурсі не допускаються особи, які: а) досягли вста­новленого законодавством граничного віку перебування на дер­жавній службі; б) визнані в установленому порядку недієздатними; в) мають судимість, що є несумісною із зайняттям посади державно­го службовця (не знята судимість); г) у разі прийняття на державну службу будуть безпосередньо підпорядковані або підлеглі особам, які є їх близькими родичами чи свояками; д) позбавлені права займати відповідні посади в установленому законом порядку на визначений термін; е) в інших випадках, установлених законами.

Конкурс проводиться поетапно у такій послідовності:

О публікація оголошення державного органу про проведення кон­курсу в пресі або поширення його через інші засоби масової інформації;

331

Розділ VII. ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ТА її АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ

О прийом документів від осіб, які бажають взяти участь у кон­курсі, та їх попередній розгляд на відповідність встановленим кваліфікаційним вимогам до відповідного рівня посади;

ф    проведення іспиту та відбір кандидатів.

Іспит проводиться конкурсною комісією державного органу, в якому оголошено конкурс, з метою об'єктивної оцінки знань і здібностей кандидатів на відповідні посади державної служби. Під час іспиту перевіряються знання Конституції України, законів України «Про державну службу» та «Про боротьбу з корупцією», а також зако­нодавства з урахуванням специфіки функціональних повноважень відповідного державного органу та структурного підрозділу. Результа­там іспиту приділяється велике значення: кандидати, які не склали іспит, не можуть бути рекомендовані конкурсною комісією для при­значення на посаду.

Конкурсна комісія на підставі розгляду поданих кандидатами документів, результатів іспиту та співбесіди з кандидатами, які успішно склали іспит, на своєму засіданні здійснює відбір осіб для зайняття оголошених для конкурсу вакантних посад державної служби. Інші кандидати, які успішно склали іспит, але не були відібрані для призначення на посади, у разі їх згоди, за рішенням конкурсної комісії можуть бути рекомендовані для зарахування до кадрового резерву в цьому державному органі. У разі виникнення відповідних вакансій такі особи протягом року можуть бути прий­няті на рівнозначну або нижчу посаду без повторного проходження конкурсу.

Якщо за результатами конкурсу не відібрано жодного з кандидатів для призначення на посаду, конкурсна комісія не може рекомендува­ти цих кандидатів до кадрового резерву. В такому випадку оголо­шується повторний конкурс.

Рішення про призначення на посаду державного службовця та зара­хування до кадрового резерву приймає керівник державного органу на підставі пропозиції конкурсної комісії протягом одного місяця з дня прийняття рішення конкурсною комісією. Це рішення може бути ос­каржене керівнику відповідного державного органу протягом трьох днів після ознайомлення з цим рішенням, а також у порядку, визна­ченому законодавством (або в порядку підлеглості, або безпосередньо в судовому порядку).

Слід розрізняти поняття «проходження служби» і «просування по службі». Якщо проходження є загальним процесом, що починається з

332

Глава 19. Складові елементи інституту державної служби

моменту набуття статусу державного службовця і завершується в мо­мент втрати такого статусу, то просування означає певне посадове зростання на державній службі.

Стадія просування по службі здійснюється шляхом зайняття служ­бовцем більш високої посади або присвоєння йому більш високого рангу. Практично просування по службі збігається з поняттям службової кар'єри, яка є індивідуальною для кожного службовця.

У західних країнах проходити службу означає «робити службову кар'єру». І успіх тут цілком залежить від особистих моральних якос­тей особи, її життєвого досвіду, рівня професіоналізму та кваліфікації, а також ставлення до служби.

За загальним правилом, переважне право на просування по службі мають ті службовці, які досягли найкращих результатів у ро­боті, виявили ініціативність у межах повноважень, постійно підви­щували свій професійний рівень, додержуються етики поведінки службовців.

Найбільш суттєво впливають на кар'єру службовців результати атестації. Порядок та умови проведення атестації визначаються По­ложенням про проведення атестації державних службовців (затверд­женим Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 р.).

Атестація службовців проводиться виключно з метою визначення відповідності чи невідповідності конкретного службовця займаній по­саді. За результатами атестації атестаційна комісія приймає одне з та­ких рішень щодо службовця: а) відповідає займаній посаді повністю; б) неповною мірою відповідає займаній посаді; в) не відповідає зай­маній посаді.

Результати атестації, оформлені відповідним письмовим актом атестаційної комісії, затверджуються відповідним керівником. Служ­бовець має право оскаржити результати атестації або в порядку підлеглості з вимогою переатестації, або безпосередньо до суду та проханням скасувати результати атестації щодо нього.

Нарешті, стадією припинення служби не тільки завершується кар'єра службовця, а й відбувається втрата ним статусу державного службовця.

333

Розділ VII. ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ТА її АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ