§ 1. Проходження державної служби: загальне поняття

Проходження державної служби (далі в цій главі — проходження служби) є одним з найважливіших елементів інституту державної служби, оскільки саме завдяки йому практично реалізується основне її призначення.

Для усвідомлення сутності проходження служби досить ґрунтов­ним слід вважати тлумачення, запропоноване свого часу російським адміністративістом В. М. Манохіним: державний службовець працює в системі розгалуженої державної організації, в державному апараті та різних державних установах, створених з метою практичного втілен­ня в життя завдань, що стоять перед державою. Причому діяльність

327

Розділ VII. ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ТА її АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ

службовця повністю визначається потребами державної організації, тому службовець завжди діє за дорученням держави та від імені дер­жави1. Це означає, зокрема, що державний службовець: по-перше, працює на загальний, тобто публічний, а не на приватний інтерес; по-друге, може і повинен діяти лише в межах повноважень, визначених за конкретною посадою.

У сучасній науковій літературі прийнято розглядати проходження служби як специфічний вид суспільне корисної діяльності, під час якої службовці різних органів та організацій вступають у специфічні відносини, зміст яких залежить як від виду служби, так і від виду ор­ганізації чи органу, в якій вона здійснюється2.

Метою проходження служби є виконання відповідних завдань та функцій держави. Це потребує наділення осіб, що проходять службу, спеціальним правовим статусом — статусом державного службовця.

Важливим є питання, з якого моменту особа набуває цього стату­су. Хоча Закон України «Про державну службу» (далі — Закон) не містить необхідних роз'яснень щодо цього, але аналіз чинного зако­нодавства про державну службу дає змогу зробити висновок: статус державного службовця особа набуває не в момент прийняття на служ­бу (видання наказу про прийняття на службу), а в момент складення присяги державного службовця України (тобто підписання тексту при­сяги). Це стосується насамперед тих осіб, які поступають на держав­ну службу вперше.

Ті ж особи, які раніше перебували на службі й мали статус держав­ного службовця, після чого звільнилися та знов повертаються на службу, — приступають до виконання службових повноважень з мо­менту призначення на відповідну посаду.

Втрачається статус державного службовця в день звільнення з дер­жавної служби. Оскільки на службовців поширюється законодавство про працю в частині звільнення, то втрата статусу державного служ­бовця повинна відбуватися в момент завершення виконання службових повноважень за посадою в останній день роботи службовця.

Під час проходження служби застосовуються певні процедури.

1          Манохин В. М. Советская государственная служба. — М., 1966. — С. 81.

2          Старилов Ю. Н. Служебное право: Учебник . — М., 1996. — С. 128.

328

Глава 19. Складові елементи інституту державної служби

Зокрема, можна виділити процедури, Ідо здійснюють у зв'язку з: О    добором кадрів (конкурс, тестування, співбесіда); О    прийняттям на службу (видання наказу про прийняття на службу на відповідну вакантну посаду та про присвоєння відповідного рангу, ознайомлення з детальним описом служ­бових повноважень, прав та обмежень, приведення до прися­ги службовця, облаштування службового місця та видача службового посвідчення);

О    власне здійсненням службової кар'єри (атестація, щорічне оцінювання, присвоєння чергового або позачергового рангу); О    реалізацією інших прав службовця (оформлення відпустки, на­правлення у службове відрядження, проведення службового розслідування і т. ін.);

О переведенням на іншу посаду (в тому ж самому чи в інший ор­ган — конкурс, співбесіда, видання наказу про звільнення у зв'язку з переведенням та видання наказу про прийняття на вакантну посаду по переводу);

О    припиненням служби (видання наказу про звільнення зі служ­би, проведення остаточного розрахунку, повернення службо­вого посвідчення та видача трудової книжки). Проходження служби пов'язане і з певними обмеженнями, вста­новленими законами України. Зокрема, службовці не мають права вчиняти дії, передбачені Законом України «Про боротьбу з ко­рупцією». Крім того, службовці не можуть брати участь у страйках та вчиняти інші дії, що перешкоджають нормальному функціонуванню державних органів та їх апаратів. Інші обмеження щодо проходжен­ня служби можуть встановлюватися виключно законами України.

Отже, поняття проходження державної служби слід визначити як діяльність державного службовця щодо виконання завдань та повно­важень за посадами, що він обіймає, починаючи з моменту набуття ним статусу державного службовця і завершуючи його припиненням.