6.5. Обов'язки адміністративного органу

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 

Зазвичай нормативне визначення правового статусу органу влади у нас дається також через перелік, але вже повноважень адміністративного органу. В юридичній науці під повноваженнями розуміються права та обов'язки. Нині в законопроектній техніці дедалі популярнішим стає визначення окремо права і окремо обов'язки органів влади, особливо якщо це стосується відносин з приватними особами. В принципі цю проблему можна вважати значною мірою надуманою, адже відомо, що повноваження має силу обов'язку, і орган влади зобов'язаний використати повноваження або ж утриматись від його використання, якщо для цього існують фактичні та правові підстави. У цьому сенсі, в ідеалі, будь-яке право адміністративного органу є і його обов'язком.

Проте зважаючи насамперед на ідеологічне значення розмежування прав і обов'язків адміністративного органу, можна окремо назвати низку його обов'язків. По-перше, це такі загальні обов'язки, як роз'яснення учасникам адміністративної процедури їхніх прав та обов'язків; надання учасникам процедури інформації про рух справи та доступу до матеріалів справи; завчасне повідомлення про час і місце слухання у справі; повідомлення про результати розгляду справи і роз'яснення строків та порядку оскарження прийнятого рішення тощо.

Надзвичайно важливим є обов'язок залучати заінтересованих осіб до розгляду та вирішення справи, і зумовлена ця потреба не лише бажанням наблизитися до європейських стандартів адміністративної процедури в питанні захисту прав та законних інтересів особи. Сенс залучення заінтересованих осіб зумовлений практичною потребою раціонального вирішення справи, з тим щоб кінцеве рішення було найоптимальнішим як з погляду закону, так і з точки зору врахування позицій та наслідків для заінтересованих осіб. Таке рішення буде найменш конфліктним, а отже, зменшується ймовірність його наступного оскарження та «підвішування» у судових інстанціях.

Тому адміністративний орган зобов'язаний вжити заходів щодо встановлення заінтересованих осіб та повідомити їх про початок процедури; надати можливість учасникам процедури ознайомитися з матеріалами справи та подавати свої пояснення та зауваження у письмовій формі або вислухати цих осіб. У випадках, якщо коло заінтересованих осіб велике, про початок процедури та її суть можна повідомляти через засоби масової інформації. У такому повідомленні необхідно зазначати порядок ознайомлення з проектом рішення, іншими матеріалами справи і порядок подання пояснень та зауважень заінтересованих осіб. До розгляду та вирішення справ, що стосуються суспільних інтересів, рекомендується залучати заінтересовані громадські організації90. Вважається, що вони можуть ефективно представляти інтереси громадськості, і це створює можливість організувати

*° Див.: Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи № R (87)16 щодо адміністративних процедур, які зачіпають велику кількість осіб (від 17 вересня 1987 року).

54

 

>>>55>>>

розгляд справи належним чином. Про рішення у справі адміністративний орган повинен повідомляти всім заінтересованим особам. У необхідних випадках таке рішення також має оголошуватися публічно.

Щоб не мати в майбутньому клопоту з незадоволеними громадянами, можна встановити обов'язок адміністративного органу періодично інформувати заінтересованих осіб про рух справи. При цьому такий обов'язок особливо актуальний, коли процедура досить тривала, і надто у справах за ініціативою адміністративного органу.

Звичайно, для належного виконання своїх обов'язків, зокрема обов'язку щодо своєчасного вирішення справи, адміністративний орган повинен мати і права. Скажімо, право отримувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій інформацію і документи, необхідні для розгляду та вирішення справи, право залучати інших осіб до участі в процедурі тощо.