§ 1. Творча природа мистецтва

Мистецтво — одна із форм суспільної свідомості, форма людсь_

кої діяльності, яка відрізняється від науки, політики, права, релігії.

Мистецтво пізнає дійсність за допомогою художніх образів.

Художній образ вбирає в себе всі суперечності, все багатство

мистецтва. Усі труднощі художнього процесу пов’язані зі ство_

ренням митцем художнього образу.

Складності розуміння мистецтва споглядачами також пов’я_

зані з труднощами «розкриття» для себе художнього образу.

Проблема художнього пізнання світу — одна з головних у

курсі естетики, вона тісно пов’язана з філософською теорією

пізнання. Щоб усвідомити сутність художнього образу, корис_

туються теорією відображення, яка розглядає людську свідомість

в цілому як образ навколишньої дійсності, як суб’єктивну кар_

тину об’єктивного світу. Але філософське розуміння образу не

тотожне естетичному його тлумаченню. Тому між філософсь_

ким і естетичним поняттями образу існує різниця.

Як відомо, теорія пізнання оперує поняттям «образ» у ши_

рокому гносеологічному розумінні. Коли філософ говорить про

образ, він має на увазі відображення у свідомості людини навколишнього світу. У цьому зв’язку образами у філософії є різні

прояви психічного стану, відчуття, уявлення, поняття, висновки.

Художній образ виступає окремою формою відображення

дійсності, тому щодо нього є справедливим вислів: «суб»єктивна

картина об’єктивного світу». Але естетичний зміст поняття «об_

раз» відноситься до філософського як специфічне до універсаль_

ного. Художній образ — це не тільки гносеологічна, а й естетич_

на категорія.

Від категорій наукового мислення художній образ від_

різняється живою безпосередністю. Крім того, художній образ

не тільки відображає факти життя, але й несе у собі специфічні

узагальнення життєвих явищ, проникає в їх сутність, розкриває

їх внутрішній сенс. У художньому образі зливаються як риси

живого споглядання, так і риси абстрактного мислення. Художній

образ — це цілісна та завершена характеристика життєвого

явища, яка співвідноситься з художньою ідеєю твору і вияв_

ляється у конкретно_чуттєвій, естетично визначеній формі.

Художній образ — це особлива форма пізнання дійсності у

мистецтві. Але слід відрізняти поняття «художній образ» не тільки

від поняття «образ у філософії», але й від поняття «образ зобра_

ження». Образ зображення розуміється як таке сприйняття

дійсності, якому притаманна наочність. Проте художній образ

також може бути наочним. Поняття «художній образ» значно

ширше, воно розкриває сутність життєвого явища, але робить

це за допомогою художніх засобів. Документальна фотографія,

технічний малюнок, документальний фільм і т. ін. мають зобра_

жувальну наочність, але вони не належать до мистецтва, і тут не

йдеться про художній образ. У мистецтві можуть бути твори,

які не мають зображувальної наочності, наприклад музичні, ху_

дожні, ліричні твори тощо.

У літературі зустрічається поняття «образ_герой». Поняття

«художній образ» твору значно ширше, ніж поняття «образ_

герой», «образ_персонаж», тому що у творі мистецтва все має

художній характер: і сюжет, і композиція, і колорит, і оркест_

ровка, і всі інші елементи. Але у художньому творі може бути

один художній образ, наприклад у ліричному вірші або живо_

писному портреті, а може бути і система образів.

Художній образ — це кардинальна категорія естетики, яка

відбиває сутність художньої творчості; це форма мислення у

мистецтві і засіб відображення і моделювання дійсності, якому

властиві окремі специфічні риси.