§ 2. Естетична і художня діяльність, їх співвідношення і особливості

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 

Ця проблема і досі одна з найскладніших та дискусійних в

естетиці. Погляди на неї, що висловлюються дослідниками, можна

умовно згрупувати у такому вигляді.

Прихильники першої точки зору стверджують, що естетич_

на та художня діяльність повністю збігаються. Проте (навіть у

межах здорового глузду) зрозуміло, що не будь_який одяг або

меблі можуть бути розцінені як творіння мистецтва, тобто не

будь_який результат естетичної діяльності несе у собі художню

інформацію, містить художню концепцію світу, але обов’язково

має естетичний характер.

Прихильники другої точки зору вважають, що естетична та

художня діяльність — це різні види діяльності, які не збігають_

ся, а існують паралельно. Але і в історичній, і у повсякденній

практиці естетична діяльність перетворюється в художню у своїх

найдосконаліших формах.

Існує і третя точка зору, сутність якої полягає у тому, що

естетична діяльність ширша за художню, тому що її результа_

том стають не тільки твори мистецтва, а й предмети побуту,

засоби виробництва тощо. Однак художня діяльність не вичер_

пується естетичним змістом, оскільки художня діяльність — це

творчість не тільки за законами краси, але й за законами добра,

справедливості тощо. Ця точка зору є найбільш доведеною, хоча

потребує деяких уточнень: естетична діяльність і в її онтогене_

тичному, і у філогенетичному планах передує художній; у ху_

дожній діяльності естетична набуває свого вищого втілення; у

художній діяльності закріплюються вищі досягнення й тенденції

естетичної діяльності.