§ 3. Піднесене та низьке

Піднесене — категорія естетики, яка відбиває сукупність

природних, соціальних та художніх явищ, які є винятковими за

своїми кількісно"якісними характеристиками, завдяки чому вони

виступають як джерело глибокого естетичного переживання.

Щоб з’ясувати специфіку піднесеного, доцільно порівняти цю

естетичну категорію з прекрасним:

— якщо прекрасне завжди несе у собі людську міру, то підне_

сене — це перевищення міри, тобто піднесене — це те, що

вражає людське уявлення силою або масштабом свого прояву;

— прекрасне — це те, що, як правило, освоєно людиною,

інакше кажучи, це область людської свободи. Піднесене — зав_

жди щось незрозуміле, це область свободи у перспективі, об_

ласть несвободи у сьогоднішньому розумінні. Піднесене — ко_

лосальне, могутнє, що перевершує можливості сучасного люд_

ства. Зіштовхуючись з цими грізними силами, прагнучи протис_

тояти їм, поступово підкорюючи їх собі, людина тим самим

споріднюється з вічністю, набуває свого істинного, земного без_

смертя, що спирається на діяння та творчість:

Есть упоение в бою,

И бездны мрачной на краю,

И в разъяренном океане,

Средь грозных волн й бурной тьмы,

И в аравийском урагане,

И в дуновении Чумы.

Все, все, что гибелью грозит,

Для сердца смертного таит

Неизъяснимы наслажденья —

Бессмертья, может быть, залог,

И счастлив тот, кто средь волненья

Их обретать и видеть мог1.

З огляду на ці особливості піднесене пов’язане не тільки з

сильними позитивними емоціями (захоплення, захват), але

подібні явища здатні викликати почуття трепету, священного

жаху тощо.

Піднесене має специфічний прояв: у природі сприймаються

як величне простір неба, пасмо гір, могутність водоспадів, природні стихії та явища: буря, північне сяйво тощо. В індивідуаль_

ному та суспільному житті як піднесене оцінюються вчинки,

дії, відносини, які вражають нас величчю душі, силою почуттів,

шляхетністю поведінки. Тому піднесене у суспільному бутті тісно

сплітається з позитивними етичними цінностями.

Усі ці художньо усвідомлені явища складають сферу піднесе_

ного у мистецтві. Історія мистецтва знає специфічні жанри для

створення схожого ефекту: епопея, гімн, ода тощо, а також ху_

дожні системи, ідеал яких побудований на уявленні про підне_

сене, наприклад класицизм.

Низьке — категорія естетики, яка відтворює гранично нега"

тивні явища дійсності і особливості суспільного та індивіду"

ального життя, які викликають у людини співвідносну есте"

тичну реакцію (презирство й зневагу).

Як низькі сприймаються явища, які приховують в собі, містять

загрозу для життя людини, її гідності, самоповаги, які заважа_

ють процесу самореалізації особистості. Через це низьке пов’я_

зано з проявами бездуховності, аморальної поведінки.

За своїми якостями низьке є протилежним піднесеному, має

спільні риси, з одного боку, з потворним, а, з іншого — з трагіч_

ним та комічним.