10. Пожертва.
Пожертва за своєю природою є різновидом договору дару-
вання – дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей
та цінних паперів фізичним особам, юридичним особам, державі
Україна, Автономній Республіці Крим, адміністративно-територі-
альним утворенням для досягнення ними певної, наперед визна-
ченої мети.
Пожертва відрізняється від договору дарування предметом
дарування, зокрема майнові права не можуть бути предметом по-
жертви. Предметом пожертви може бути будь-яке майно, яким
пожертвувач може розпорядитися. Частіше за все це – грошові
кошти, хоча можуть бути й інші речі (наприклад, для осіб, які по-
страждали від стихійного лиха).
Крім цього, разом з прийняттям пожертви на особу поклада-
ються обов’язок, спрямований на досягнення певної наперед обу-
мовленої мети суспільно-корисного характеру.
Загальна користь полягає в тому, що невизначена кількість
осіб може користуватися дарунком. У протилежному випадку,
якщо кошти призначаються конкретній особі без певного призна-
чення, то в даному випадку має місце звичайний договір даруван-
ня.
Виділення коштів з державного або місцевого бюджету, у тому
числі для загальнокорисних цілей, не є пожертвою, оскільки в
даному випадку немає дарування - кошти використовуються за
прямим призначенням.
Зауважимо, що договір пожертви від імені пожертвувача
може укласти його представник, але при наявності доручення.
Договір про пожертву вважається укладеним з моменту при-
йняття пожертви.
Права, які має пожертвувач:
1. Пожертвувач має право здійснювати контроль за викорис-
танням пожертви, спрямованої на досягнення певної мети. Дару-
вальник такого права не має, він може вимагати лише вчинення
певних дій на користь третьої особи.
2. Якщо використання пожертви за призначенням виявило-
ся неможливим, використання її за іншим призначенням можли-
ве лише за згодою пожертвувача, а в разі його смерті чи ліквідації
юридичної особи - за рішенням суду.
3. Пожертвувач має право розірвати договір пожертви у разі її
нецільового використання.
Право вимоги розірвання договору пожертви мають також
правонаступники (спадкоємці) пожертвувача.
Існує випадок, коли пожертвувач передає майно (пожертву)
для досягнення певної мети, але використовувати його з такою
метою неможливо в силу певних обставин. У такому разі викорис-
товувати пожертву за іншим призначенням можливо тільки при
наявності на це згоди пожертвувача. Але це правило не додержу-
ється, якщо пропозиція звернена до невизначеного кола осіб та у
зібраних коштах неможливо виділити майно конкретних пожерт-
вувачів.