§ 7. Методи роботи Верховної Ради України
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118
Головними організаційними методами, що реалізує у своїй практичній
діяльності Верховна Рада України, є: планування, координація діяль
ності, вироблення рішень, організація контролю за виконанням рішень,
робота з кадрами, інформаційне забезпечення та інші.
Організаційне планування поєднує в собі планування за основними
напрямками діяльності парламенту і планування роботи його структур
них підрозділів. Основними плановими документами щодо діяльності
парламенту в цілому є порядок денний сесії, планиграфіки пленарних
засідань, а щодо діяльності парламентських комітетів — планиграфіки
їх засідань. Плани роботи підрозділів парламентського апарату затвер
джуються керівниками цих підрозділів. При цьому перспективне плану
вання поєднується з поточним плануванням, а плани роботи комітетів,
тимчасових комісій, депутатських груп і фракцій, структурних підрозділів
апарату мають бути узгоджені з планами роботи парламенту в цілому.
Метод контролю в діяльності парламенту включає: постановку до
кументів (доручень) на контроль; формування інформаційної бази да
них щодо контрольних документів; перевірку своєчасного доведення
документів до виконавців; попередні перевірки і регулювання ходу ви
конання; облік і узагальнення результатів контролю за виконанням до
кументів (доручень); інформування керівництва про стан виконання
документів на нарадах і засіданнях; зняття документів з контролю.
Контроль здійснюється посадовими особами Верховної Ради України,
комітетами, підрозділами апарату (насамперед, відділом контролю та
Головним організаційним управлінням).
Метод координації в роботі Верховної Ради країни має дві складові:
координацію підрозділів парламенту (внутрішньоорганізаційну) і коор
динацію роботи парламенту з іншими органами публічної влади (зов
нішньоорганізаційну). Головна роль у здійсненні внутрішньооргані
заційної координації належить Голові Верховної Ради, його заступникам,
Погоджувальній раді депутатських груп і фракцій. Зовнішньооргані
заційна координація здійснюється через керівництво парламенту, пред
ставника Верховної Ради України в Конституційному Суді України,
Постійного представника Президента України у Верховній Раді Укра
їни, Міністра у зв’язках з Верховною Радою України, через Відділ
зв’язків з органами правосуддя та Управління у зв’язках з місцевими органами влади і органами місцевого самоврядування парламентсько
го апарату.
Метод інформаційного забезпечення. Головна роль у забезпеченні пар
ламенту необхідною інформацією належить структурним підрозділам
його апарату, особливо Інформаційному управлінню, Управлінню
комп’ютеризованих систем, Головному управлінню документального
забезпечення. Важливим каналом отримання інформації для парламен
тарів є також звернення громадян, зустрічі з виборцями, повідомлення
засобів масової інформації.