Право на майно.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 

Не забудьте! Батьки і діти, які проживають разом, можуть

бути самостійними власниками майна.

Якщо виник спір стосовно належності майна між батьками та

малолітніми, неповнолітніми дітьми, які проживають разом, буде

вважатися, що це майно є власністю батьків.

Майно, яке батьки придбали для розвитку, навчання та вихо-

вання дитини (одяг, іграшки, книги, музичні інструменти, спор-

тивне обладнання тощо), є власністю дитини.

Майно, яке батьки і діти набули за рахунок спільної праці чи

спільних коштів, належить їм на праві спільної сумісної власності

(тобто майно, що є власністю двох або більше осіб без визначення

часток в цьому майні).

Не забудьте! Батьки управляють майном, належним малоліт-

ній дитині, без спеціального на те повноваження. Батьки зобов’я-

зані дбати про збереження та використання майна дитини в її ін-

тересах.

Батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу

опіки та піклування вчиняти такі угоди:

• укладати договори, які підлягають нотаріальному посвід-

ченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо

поділу або обміну житлового будинку, квартири;

• видавати письмові зобов’язання від імені дитини;

• відмовлятися від майнових прав дитини.

Увага! Якщо один із батьків вчиняє угоду щодо майна малолітньої дитини, вважається, що він діє за згодою другого з батьків.

В разі незгоди другий з батьків має право звернутися до суду з

вимогою про визнання такої угоди недійсною як укладеною без

його згоди, якщо ця угода виходить за межі дрібної побутової.

Батьки спільно вирішують питання про управління майном ди-

тини. Спори, які виникають між батьками щодо управління май-

ном дитини, можуть вирішуватися органом опіки та піклування

або судом.

Увага! Нерухоме майно, одержане дитиною за договором про

припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею

права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру,

земельну ділянку тощо), може бути відчужене (продане, обміня-

не) до досягнення нею повноліття (18 років) лише з дозволу орга-

ну опіки та піклування.

Дохід, одержаний від використання майна малолітньої дитини,

батьки мають право використовувати на виховання та утриман-

ня інших дітей та на невідкладні потреби сім’ї.

При цьому, при відчуженні нерухомості, у договорі бажано за-

значати, що кошти, отримані від продажу майна малолітньої ди-

тини переходять у власність саме цій дитині, з метою запобігання

виникнення судових спорів в майбутньому.

Пам’ятайте! Дарування майна дітей (підопічних) їх батьками,

(усиновлювачами, опікунами) заборонено.

Інші угоди неповнолітні можуть вчиняти за згодою своїх бать-

ків (усиновлювачів), піклувальників.

Увага! На вчинення неповнолітньою (від 14 до 18 років) осо-

бою угоди щодо транспортних засобів або нерухомого майна по-

винна бути письмова і нотаріально посвідчена згода батьків (уси-

новлювачів) або піклувальника.

Без дозволу органу опіки та піклування батьки малолітньої ди-

тини не мають права укладати договори, які підлягають нотарі-

альному посвідченню та (або) державній реєстрації, а батьки не-

повнолітньої дитини мають право дати згоду на вчинення їх непо-

внолітньою дитиною таких договорів.

Обов’язковому нотаріальному посвідченню підлягають:

- договори про відчуження ( купівля-продаж, міна, даруван-

ня, пожертва, рента, довічне утримання (догляд), спадковий дого-

вір) нерухомого майна;

- іпотечні договори, договори про заставу транспортних за-

собів;

- договори про спільну часткову власність на земельну ді-

лянку; купівлю-продаж земельних ділянок, про перехід права

власності та про передачу права власності на земельні ділянки;

про обмін земельними ділянками, які виділені єдиним масивом у

натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);

- договори купівлі-продажу (приватизації) державного май-

на, відчуження приватизованого майна;

- договори про поділ майна, що є об’єктом права спільної су-

місної власності подружжя; про надання утримання; про припинення права утримання взамін набуття права на нерухоме майно

або одержання одноразової грошової виплати; шлюбні договори;

договори між подружжям про розмір та строки виплати аліментів

на дитину у зв’язку з набуттям права власності на нерухоме майно;

- договори найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх

окремої частини) строком на один рік і більше;

- договори про створення акціонерних товариств, якщо това-

риства створюються фізичними особами;

- договори управління нерухомим майном;

- договори про зміну черговості одержання права на спадку-

вання;

- довіреності на укладання правочинів, що потребують но-

таріальної форми, а також на вчинення дій щодо юридичних осіб,

за винятком випадків, коли законом або спеціальними правилами

допущена інша форма довіреності;

- довіреність, що видається в порядку передоручення;

- інші правочини, для яких чинним законодавством передба-

чена обов’язкова нотаріальна форма.

Відповідно до вимог Цивільного кодексу України нотаріальному посвідченню та державній реєстрації підлягають:

- договір довічного утримання (догляду), за яким передаєть-

ся у власність нерухоме майно;

- договір управління нерухомим майном;

- договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного май-

нового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого не-

рухомого майна;

- договір міни нерухомого майна на інше нерухоме майно

або на інший товар;

- договір про передачу нерухомого майна під виплату ренти.

Орган опіки та піклування повинен розглядати питання дозволу на вчинення угод щодо майнових прав малолітніх та неповноліт-

ніх дітей у випадках, коли дитина є стороною як відчужувач (на-

приклад: продавець) і в тих випадках, коли дитина є стороною як

набувач (покупець).

Якщо неповнолітньому менше 16 років, його особу необхідно

встановлювати за свідоцтвом про народження та за підтверджен-

ням батьків (одного з батьків) про те, що ця особа є їх дитиною.

Крім цього, на практиці більшість нотаріусів для більшої впевне-

ності в особі вимагають учнівський квиток з фотографією непо-

внолітнього.

Державою охороняються права та інтереси дітей при вчиненні

договорів щодо нерухомого майна. При цьому, зменшення або об-

меження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчинен-

ні будь-яких угод стосовно жилих приміщень є неприпустимим.

Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотри-

манням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і

охоронюваних законом інтересів дітей.

Увага! Для здійснення будь-яких угод з нерухомим майном,

яке належить дитині або право користування яким має дитина, по-

трібна попередня згода органів опіки та піклування.

Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональ-

ну відповідальність за захист прав і охоронюваних законом інтер-

есів дітей при наданні згоди на вчинення угод щодо нерухомого

майна дітей.

Отже, орган опіки та піклування повинен надавати згоду на

відчуження нерухомого майна не тільки в тому випадку, коли ди-

тина є власником або співвласником цього майна, а і у випадках,

коли дитина мала право користування цим житлом.

В такому випадку доказом підтвердження того факту, що діти

(малолітні або неповнолітні) користувались чи не користувались

відчужуваним майном може бути довідка ЖЕКУ про склад сім’ї, а

також письмове підтвердження того факту, що малолітні або не-

повнолітні особи не користувалися майном, яке відчужується.