§ 4. Оцінка результатів експертизи
Висновок експерта_бухгалтера має відповідати вимогам
Кримінально_процесуального кодексу України, тобто бути
процесуальним документом, що містить систему доказів для
завершення справи, порушеної правоохоронними органами.
Для попередньої оцінки змісту і якості висновку експерта
та з метою одержання пояснень з окремих положень вис_
новку слідчий, керуючись КПК України, має право допита_
ти експерта_бухгалтера.
Достовірні дані, які наводяться у висновку експерта, по_
винні мати значення доказу згідно з Кримінально_процесу_
альним кодексом України. Це означає, що правоохоронні
органи під час вирішення справи розглядають серед усіх
доказів також і висновок експерта_бухгалтера. У цьому
зв’язку до нього висувається низка юридичних вимог, а
саме: його відповідність процесуальним нормам, об’єк_
тивність, повнота, наукова обґрунтованість, логічність і по_
слідовність викладу, конкретність, додержання чинних дер_
жавних стандартів та стилістики ділових документів. Відпо_
відність висновка експерта_бухгалтера зазначеним вимогам
встановлює слідчий.
Висновки експерта відповідають процесуальним нормам,
якщо, по_перше, дотримано процесуальних норм під час
проведення експертизи, і, по_друге, якщо висновок складе_
но відповідно до статей 75, 200 Кримінально_процесуально_
го кодексу України або статті 60 Цивільно_процесуального
кодексу України. Порушення цих нормативних вимог час_
то призводить до повторних експертиз і навіть скасування
відповідних рішень слідчих органів і судів вищими право_
охоронними органами. У висновку слід вказати назви зако_
нодавчих і нормативних актів, які порушені матеріально_
відповідальними особами та призвели до збитків, що підля_
гають відшкодуванню ними.
У вступній частині висновку подається така інформація:
назва експертизи, її номер, характер (додаткова, комплекс_
на чи щомісячна); назва органу, що призначив експертизу;
свідчення про експерта (прізвище, ім’я, по батькові, посада,
освіта, фах (загальний та експертний, учене звання); дата
надходження матеріалів на експертизу, дата підписання ви_
сновку, підстави для здійснення експертизи (коли і ким ви_
несені), назви направлених на експертизу матеріалів, обста_
вини справи та початкові дані, що мають значення для ви_
сновку; подання про пред’явлення додаткових матеріалів,
заявлених експертом, і результати їхнього розгляду; свідчен_
ня про осіб, присутніх під час здійснення експертизи (прізви_
ще, ініціали, процесуальне становище), місце здійснення
експертизи; питання, поставлені на розгляд експерта. Питан_
ня формулюються в редакції постанови, підписаної слідчим;
зміна їхніх формулювань не допускається. У разі потреби в
уточненні питання експерт має викласти питання слідчого,
а потім висловити власне розуміння завдання відповідно до
своєї компетенції. Якщо експерт вважає, що деякі питання
виходять за межі його компетенції, це зазначається у виснов_
ку. Питання, внесені за ініціативою експерта, так само ви_
кладаються у вступній частині.
У разі здійснення повторної чи додаткової експертизи у
вступній частині подаються також відомості про первинні
експертизи (попередні): ким і де проведені, номер і дата ви_
сновку, висновки за питаннями, внесеними на повторний роз_
гляд, підстави для призначення нової експертизи.
У разі здійснення комплексної та комісійної експертиз у
вступній частині висновку вказується прізвище провідного
експерта та відображується підготовчий етап експертизи.
Якщо експертизу здійснюють кілька експертних установ,
усі вони зазначаються у вступній частині.
Якщо комплексній експертизі передувало здійснення
окремих експертиз, результати яких мають значення для
вирішення загального питання, у вступній частині наво_
дяться дані про ці експертизи.
У дослідницькій частині висновку описується процес до_
слідження та його результати, а також дається наукове об_
ґрунтування встановлених фактів: викладаються методи і прийоми дослідження у формі, зрозумілій особам, які не
мають бухгалтерських знань, обґрунтовуються і пояснюють_
ся отримані після розрахунків показники, а також виявлені
розбіжності в облікових даних з посиланням на документи,
що підтверджують неузгодженість досліджувальних вели_
чин; перераховуються довідково_нормативні матеріали,
якими експерт керувався під час вирішення поставлених
перед ним питань; наводяться результати слідчих дій, що
їх узято як початкові дані, а також результати деяких екс_
пертиз, якщо вони використовувались для обґрунтування
висновків; дається посилання на додаток щодо питання, яке
вирішується. Фахова термінологія підлягає роз’ясненню.
У разі повторної експертизи вказуються причини і ха_
рактер розбіжностей. Якщо на деякі питання немає мож_
ливості дати відповіді, то причина його роз’яснюється.
Кожному аспекту експертизи має відповідати розділ досл_
ідницької частини, висновку, який чітко формулюється у
вигляді відповідей на кожне поставлене питання. Заува_
ження про обставини, що мають значення для справи, але
щодо яких не були поставлені питання, викладаються у
кінці висновку.
Після здійснення комплексної експертизи загальний вис_
новок підписують експерти, які брали участь у оцінці ре_
зультатів досліджень і дійшли спільної думки. У разі відсут_
ності такої думки експерти у спільному висновку самостійно
обґрунтовують підстави своєї незгоди з поглядом інших
членів комісії.
Додані експертом обставини профілактичного характе_
ру відображуються в дослідницькій частині висновку, а
пропозиції щодо попередження правопорушень — у за_
ключній.
Висновок складається у двох примірниках і підписуєть_
ся експертом, який несе за нього персональну відпові_
дальність. Перший примірник передається органові, що
призначив експертизу; другий залишається в експертній
установі.
У разі здійснення комісійних та комплексних експертиз
висновки мають кількість примірників, достатню для на_
правлення органові, що призначив експертизу, і кожній
експертній установі, яка брала участь у здійсненні експертизи. Якщо експерт не зміг повністю або частково заверши_
ти дослідження, він складає акт (письмове повідомлення)
про неможливість дати висновок, що має три частини: вступ_
ну, мотиваційну, заключну.
У вступній частині викладаються ті самі відомості, що й
у вступній частині висновку експерта_бухгалтера; в моти_
вованій частині детально розглядаються причини неможли_
вості надання висновку; в заключній — вказується на не_
можливість дати відповідь на кожне поставлене перед екс_
пертом питання.
Повідомлення про неможливість надання висновку
підписується експертом та засвідчується печаткою експер_
тної установи, після чого керівник експертної установи один
примірник передає органові, що призначив експертизу; дру_
гий залишається в експертній установі.
Висновок експерта_бухгалтера, що надійшов до слідчо_
го, має бути уважно вивчений і оцінений. Слідчий, перевіря_
ючи додержання у висновку експерта процесуальних норм,
встановлює правильність посилання на нормативні акти при
аргументації доказів. Оцінка доказів, поданих у висновку
експерта_бухгалтера, ґрунтується на дотриманні процесу_
альних норм, правильності додаткових питань, поданих на
експертизу.
Однією з процесуальних вимог у оцінці висновку експер_
та_бухгалтера є використання у експертних дослідженнях
достовірних матеріалів (первинних документів, облікових
реєстрів, документів звітності).
Свідчення окремих осіб не можуть бути узяті експертом_
бухгалтером за основу висновку, якщо немає відповідних
первинних документів, облікових реєстрів, відомостей
інвентаризації тощо — тобто матеріалів, що могли б підтвер_
дити та бути безперечними доказами досліджуваних фактів.
Професіоналізм і стиль висновку експерта_бухгалтера
мають бути загальнодоступними для розуміння всіх учас_
ників, причетних до розгляду певної справи. Якщо у вис_
новку експерта_бухгалтера вжито зрозумілу тільки для об_
меженого кола фахівців термінологією, а стиль викладен_
ня не відповідає діловому документуванню, то за таких
умов може бути призначена повторна або додаткова екс_
пертиза.
№ Бухгалтерська
експертиза,
призначена
у кримінальній
справі
Участь фахівця2
бухгалтера
в розслідуванні і
судовому розгляді
справи
Ревізія, проведена
в процесі слідства
у кримінальній
справі
1 2 3 4
1 Експертиза — за_
сіб доказування,
заснований на ви_
явленні нових фа_
ктичних даних з
допомогою фахо_
вих знань експер_
та_бухгалтера.
Експерт_бухгалтер
встановлює нові
факти.
Фахівець_бухгал_
тер шляхом засто_
сування фахових
знань сприяє особі,
що збирає докази,
у виявленні, за_
кріпленні та вилу_
ченні їх. Фахівець_
бухгалтер само_
стійно нових фак_
тів не встановлює.
Ревізія — спосіб
збирання доказів
слідчим шляхом
використання фа_
хових бухгалтер_
ських знань реві_
зора для збирання
нових матеріалів.
Слідчий потребує
призначення реві_
зії відповідно до
статті 66 КПК з
метою виявлення
ревізором нових
фактів господарсь_
кої діяльності ор_
ганізації.
2 Фактичною під_
ставою для при_
значення бухгал_
терської експерти_
зи є наявність об_
ставин справи,
правильне розу_
міння яких вима_
гає спеціальних
бухгалтерських
знань.
Фактичною під_
ставою для залу_
чення фахівця_
бухгалтера до уча_
сті в cправі є пере_
конаність відпові_
дного органа в то_
му, що під час ви_
конання визначе_
ної слідчої (судо_
вої) дії участь фа_
хівця сприятиме
виявленню, закрі_
пленню і вилучен_
ню доказів.
Фактичною під_
ставою вимоги слі_
дчого призначити
ревізію є наявність
у справі даних, що
свідчать про мож_
ливість виявлення
або спростування
фактів зловживань
у діяльності даної
організації.