§ 2. Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
Організація бухгалтерського обліку на підприємстві
Регулювання бухгалтерського обліку та фінансової
звітності в Україні здійснюється відповідно до Закону Ук_
раїни «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в
Україні» від 16 липня 1999 року з метою:
— створення єдиних правил ведення бухгалтерського об_
ліку та складання фінансової звітності, які є обов’язкови_
ми для всіх підприємств, гарантують і захищають інтереси
користувачів;
— удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової
звітності.
Питання методології бухгалтерського обліку та фінансо_
вої звітності регулюються Міністерством фінансів України,
яке затверджує національні положення (стандарти) бухгал_
терського обліку і нормативно_правові акти щодо ведення
бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.
Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання
фінансової звітності в банках встановлюється Національним
банком України відповідно до Закону «Про бухгалтерський
облік та фінансову звітність в Україні» і національних Поло_
жень (стандартів) бухгалтерського обліку.
Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання
фінансової звітності про виконання бюджетів та госпрозра_
хункових операцій бюджетних установ визначається Дер_
жавним казначейством України відповідно до законодав_
ства. Міністерства та інші центральні органи виконавчої
влади в межах своєї компетенції розробляють на базі націо_
нальних положень (стандартів) бухгалтерського обліку ме_
тодичні рекомендації щодо їх застосування.
Бухгалтерський облік в умовах ринкової економіки має
велике значення. З одного боку, він дає можливість власни_
кові чітко відмежувати майно його підприємства від інших
суб’єктів, що дозволяє здійснювати суворий контроль за
змінами форм власності.
З іншого боку, бухгалтерський облік відображує процес
виробництва активів підприємства і дає змогу простежити
за всіма змінами, що відбуваються з майновими і немайно_
вими засобами. Враховуючи сукупність витрат, підприємець визначає собівартість виробництва чи мінімум того, що
він має отримати, якщо не бажає мати збитки, для чого по_
стійно порівнює собівартість своєї продукції, робіт, послуг
з ринковими цінами. Таким чином підприємець контролює
продуктивність і доходність свого підприємства.
Бухгалтерський облік є своєрідним літописом діяльності
будь_якого виробництва незалежно від форм власності, дає
можливість відтворити кожний господарський факт з усіма
деталями. Цей облік, на відміну від інших (оперативного, ста_
тистичного), є суцільним і безперервним, чітко регламенто_
ваним, що забезпечує документальне відображення всіх гос_
подарських операцій. Належне ведення обліку полегшує для
суб’єкта господарювання організацію управління та конт_
роль за фінансово_господарськими операціями.
Головні завдання бухгалтерського обліку:
— забезпечення контролю за виконанням зобов’язань,
наявністю і рухом майна, використанням матеріальних і
фінансових ресурсів відповідно до затверджених нормативів
та кошторисів;
— вчасне запобігання негативним явищам у фінансово_
господарській діяльності, виявлення і мобілізація внутрі_
шньогосподарських резервів;
— формування повної, достовірної інформації про госпо_
дарські процеси і результати діяльності підприємства,
установи, необхідної для оперативного керівництва та уп_
равління, а також для її використання інвесторами, поста_
чальниками, покупцями, кредиторами, фінансовими,
податковими, статистичними і банківськими установами та
іншими користувачами.
Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безпе_
рервно від дня реєстрації підприємства до часу його лік_
відації.
Поліпшення організації бухгалтерського обліку на
підприємстві належить до компетенції його власника (влас_
ників) або уповноваженого органу (посадової особи) відпо_
відно до законодавства та установчих документів.
Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та
забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарсь_
ких операцій у первинних документах, збереження обробле_
них документів, реєстрів і звітності протягом установленного терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники)
або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює
керівництво підприємством відповідно до законодавства.
Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприє_
мство самостійно обирає форми його організації, а саме:
— введення до штату підприємства посади бухгалтера або
створення бухгалтерської служби на чолі з головним бух_
галтером;
— користування послугами фахівця з бухгалтерського об_
ліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює
підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи;
— ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку
централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;
— самостійне здійснення бухгалтерського обліку та скла_
дання звітності безпосередньо власником або керівником
підприємства.
Підприємство самостійно:
— визначає свою облікову політику;
— обирає форму бухгалтерського обліку як певну систе_
му реєстрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагаль_
нення інформації в них з додержанням єдиних засад, уста_
новлених законом, та з урахуванням особливостей своєї
діяльності й технології оброблення облікових даних;
— розробляє систему і форми внутрішньогосподарсько_
го (управлінського) обліку, звітності та контролю за госпо_
дарськими операціями, визначає права працівників на
підписання бухгалтерських документів;
— затверджує правила документообігу і технологію об_
роблення облікової інформації, додаткову систему рахунків
і реєстрів аналітичного обліку;
— може виділяти на окремий баланс філії, представниц_
тва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов’я_
зані вести бухгалтерський облік, з наступним внесенням
їхніх показників до фінансової звітності підприємства.
Керівник підприємства зобов’язаний створити належні
умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, за_
безпечити неухильне виконання всіма підрозділами, служ_
бами та працівниками, причетними до бухгалтерського об_
ліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання поряд_
ку оформлення та подання для обліку первинних документів.
Головний бухгалтер або особа, на яку покладено веден_
ня бухгалтерського обліку підприємства (далі — бухгалтер):
— забезпечує дотримання на підприємстві встановлених
єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, скла_
дання і подання у встановлені строки фінансової звітності;
— організовує контроль за відображенням на рахунках
бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;
— бере участь в оформленні матеріалів, пов’язаних з не_
стачею та відшкодуванням збитків від нестачі, крадіжки і
псування активів підприємства;
— забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у
філіях, представництвах, відділеннях та інших відокрем_
лених підрозділах підприємства.
Відповідальність за бухгалтерський облік господарських
операцій, пов’язаних із ліквідацією підприємства, врахову_
ючи оцінку майна і зобов’язань підприємства та складання
ліквідного балансу і фінансової звітності, покладається на
ліквідаційну комісію, що створюється відповідно до зако_
нодавства.
Принципи бухгалтерського обліку детально визначено в
положеннях та інструкціях, проте діяльність і організація
обліку у певних аспектах (наприклад, облік матеріальних
цінностей, облік виробничих витрат, облік праці та заробі_
тної плати) значною мірою залежить від особливостей гос_
подарської діяльності підприємства, установи, організації.
Залежно від специфіки діяльності підприємства чи органі_
зації головний бухгалтер разом із начальником планового
та інших відділів, не порушуючи загальних принципів
організації бухгалтерського обліку, встановлюють порядок
реєстрації в документах господарських операцій, докумен_
тообороту використання автоматизації в процесі здійснен_
ня механізації в обліку тощо. Для ведення бухгалтерського
обліку в складі апарату підприємства, установи, організації
створюється бухгалтерія, що є його самостійним структур_
ним підрозділом.
Органи бухгалтерського обліку не можуть належати до
складу інших управлінь і відділів.
Основні функції бухгалтерії:
— організація і ведення обліку активів, власного капіта_
лу, зобов’язань і операцій;
— попередній і подальший контроль за виконанням
фінансової, штатної і кошторисної дисципліни;
— контроль за правильним використанням грошових і
матеріальних цінностей;
— суворий контроль за додержанням режиму економії
та повного господарського розрахунку;
— складання фінансової звітності.
Структура апарату бухгалтерії залежить від змісту обся_
гу і конкретних умов діяльності підприємства, зокрема —
від обсягу зовнішніх зв’язків, виду і характеру виробничих
і технологічних процесів, обсягу продукції—кількості пра_
цівників тощо.
Сьогодні найпоширенішою з_поміж форм внутрішньої
структури бухгалтерії великих і середніх підприємств є
поділ на взаємопов’язані частини (відділи), кожна з яких
обліковує і контролює певне коло господарських операцій.
На промислових підприємствах до апарату бухгалтерії
належать:
— матеріальний відділ, що здійснює облік та контроль
за наявністю і рухом товарно_матеріальних цінностей і ос_
новних засобів;
— розрахунковий відділ (контроль праці та заробітної
плати, а також розрахунки з органами соціального забезпе_
чення, бюджетом тощо);
— виробничий відділ (простежує всі витрати основного і
допоміжного виробництва, калькулює собівартість про_
дукції, здійснює інвентаризацію незавершеного виробниц_
тва та звітність про витрати на виробництво і собівартість
продукції).
У структурі бухгалтерії можуть бути створені й інші
відділи (обліку капітальних вкладень, готової продукції,
розрахунків і грошових коштів тощо).
Очолює бухгалтерію підприємства, організації, устано_
ви головний бухгалтер.
З головним бухгалтером узгоджується зарахування на
посади (призначення), переведення та звільнення матері_
ально_відповідальних осіб.
На головного бухгалтера не може бути покладено обов’яз_
ки, пов’язані з безпосередньою матеріальною відповідаль_
ністю за грошові та матеріальні цінності.
У разі звільнення головного бухгалтера здійснюється пе_
редавання справ новопризначеному головному бухгалтеру
(а за відсутності такого — працівникові, призначеному ке_
рівником підприємства, установи), під час якого пере_
віряється стан бухгалтерського обліку та достовірність
звітних даних, складається відповідний акт із подальшим
затвердженням його керівником підприємства, установи.