§ 6. Особливості ревізії, здійснюваної за вимогою слідчих органів

У процесі розслідування слідчим доводиться вдаватися

до призначення ревізій у більшості справ про злочини, вчи_

нені у сфері виробничої і фінансово_господарської діяльності

підприємств, установ, організацій.

Потреба у проведенні ревізії може виникнути на різних

етапах розслідування, але дуже важливе значення має

вчасність її призначення, оскільки здійснення ревізії процес досить тривалий, тож будь_яка затримка тягне за

собою продовження термінів розслідування.

Крім того, внаслідок ревізії можуть бути виявлені нові

факти розкрадань та інших злочинів, що потребують додат_

кової перевірки слідчим шляхом. Залежно від ходу й

наслідків розслідування коло завдань ревізії може розши_

рюватись або змінюватись.

З допомогою ревізії досліджуються тільки обставини ви_

робничої та фінансово_господарської діяльності підприєм_

ства, установи, організації або службової діяльності окре_

мих посадових осіб.

Ревізія — тільки одна з форм адміністративно_госпо_

дарського контролю, за якої предмет і обсяг перевірки ха_

рактеризується тим, що, по_перше, перевіряється цілком

або частково діяльність організації чи окремих посадових

осіб; по_друге, перевіркою охоплюється визначений період

(плановою ревізією — один_два роки, позаплановою, зокре_

ма й призначеною на вимогу слідства, — більш або менш

тривалий період, що встановлюється залежно від конкрет_

них обставин).

У разі іншого характеру перевірки застосовуються інші

форми адміністративно_господарського контролю.

Мета ревізії (перевірки) підприємства, організації недер_

жавного сектора економіки (приватного, колективного,

спільного підприємства, кооперативного, комерційного бан_

ку, довірчого товариства чи іншого фінансового посередни_

ка) встановлюється органом, який призначив її. У такому

разі, як правило, складається перелік питань (програма),

що забезпечують вирішення головного завдання ревізії або

перевірки (Інструкція про порядок проведення ревізій і пе_

ревірок Державною контрольно_ревізійною службою в Ук_

раїні).

Суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від фор_

ми власності ревізуються органами КРУ за постановою про_

курора або слідчого у разі порушення кримінальної спра_

ви, а також за письмовим зверненням керівництва право_

охоронних органів за фактами розкрадань або зловживань,

інших порушень фінансово_господарської діяльності на

підприємствах, в об’єднаннях, організаціях усіх форм влас_

ності з переліком конкретних питань у постанові або зверненні та обґрунтуванням необхідності здійснення ревізуван_

ня. Звернення слідчого про проведення ревізії виноситься у

формі постанови, яка складається з описової та резолютив_

ної частин і адресується керівникові організації вищого рівня

щодо тієї, де буде здійснюватися ревізія, який правомочний

її призначати. Якщо слідчий має підстави вважати, що цей

керівник причетний до злочину, постанова направляється у

ще вищу інстанцію відповідного відомства. Якщо слідчий

звертається до інших органів, його звернення не має харак_

теру вимоги. Виносячи постанову про необхідність ревізії,

слідчий не має права конкретно називати особи, яким нале_

жить проводити ревізію, оскільки ревізорів призначає кері_

вник відповідної організації. У постанові зазначається лише

конкретний перелік питань, що цікавлять слідчого.

Особі, яка здійснює дізнання (слідчий, прокурор, суддя)

у справі, що перебуває у її провадженні, Кримінально_про_

цесуальним кодексом встановлено право: викликати будь_

яких осіб як свідків, потерпілих для допиту, а також залу_

чати експертів для надання певних висновків; вимагати від

підприємств, організацій, установ, посадових осіб і грома_

дян надання предметів і документів, що можуть встанови_

ти необхідні у справі фактичні дані; вимагати проведення

ревізії (ч. 1 ст. 66 Кримінально_процесуального кодексу

України від 1 квітня 1961 р. зі змінами та доповненнями).

Органи державної влади, зокрема судові, правоохоронні,

контрольно_ревізійні, із метою попередження можливого

розголошення державних таємниць мають передбачити

спеціальний порядок здійснення своїх функцій щодо

підприємств, установ, організацій, діяльність яких пов’я_

зана з державною таємницею (ч. 1 ст. 33 Закону України

«Про державну таємницю»).

Відомості про рахунки і внески громадян видаються, крім

самих клієнтів і їхніх представників, також судам, органам

прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ, податко_

вої міліції у справах, що перебувають у їхньому провадженні

(ч. 3 ст. 52 Закону України «Про банки та банківську

діяльність»).

До початку ревізії керівник ревізійної групи обов’язко_

во обговорює план проведення ревізії з членами ревізійної

групи і співробітниками правоохоронних органів, узгоджує їхні спільні дії, вживає інших заходів для забезпечення про_

ведення ревізії.

Ревізії, які проводяться за зверненням правоохоронних

органів, мають здійснюватися у співробітництві з цими орга_

нами.

Відповідно до завдань, що ставляться перед ревізією як

засобом адміністративно_господарського контролю, реві_

зор уповноважений виявляти розкрадання майна й інші

злочини.

У кримінальному процесі виявлення і розслідування зло_

чинів є обов’язком слідчого.

Під час перевірки виробничої і фінансово_господарської

діяльності організацій або службової діяльності окремих

посадових осіб ревізор особисто визначає необхідні матері_

али, для чого здійснює огляди, інвентаризації, обмірюван_

ня виконаних робіт, вимагає пояснень від посадових і мате_

ріально_відповідальних осіб, діяльність яких ревізується,

вилучає документи, здійснює зустрічні перевірки в інших

організаціях тощо.

У процесі проведення ревізії слідчий зобов’язаний спря_

мовувати роботу ревізора на об’єктивне вивчення усіх

фактів і явищ фінансово_господарської діяльності, що пе_

ревіряються.

Це забезпечується: правильним формулюванням питань;

ознайомленням ревізора з усіма необхідними для роботи

обвинувачувальними або виправдувальними документами;

можливістю для обвинувачуваних або зацікавлених осіб

усно або письмово давати пояснення ревізорам щодо доку_

ментів і господарських операцій, які перевіряються, надан_

ня у разі потреби вилучених документів оперативного, бух_

галтерського і статистичного обліку, а також інших ма_

теріалів, що стосуються справи.

Ревізорові даються конкретні завдання та коло питань,

вичерпний перелік питань встановити практично неможли_

во, оскільки вони залежать від тієї чи іншої проваджуваної

справи.

Зміст завдання має передбачати швидке та якісне прове_

дення ревізії і досягнення її головної мети — встановлення

необхідних для розслідування доказових фактів.

Під час проведення ревізії необхідна присутність обви_

нувачених, інших зацікавлених осіб, що сприяє правиль_

ному і всебічному вирішенню поставлених завдань.

Слідчі органи мають право вимагати проведення первин_

ної, повторної або додаткової ревізії. Воднораз нерідко ви_

никає потреба в призначенні комплексної перевірки, до якої

окрім бухгалтерів_ревізорів залучаються й інші фахівці:

економісти, будівельники, товарознавці тощо. Підставою

для первинної і повторної документальної ревізії є постано_

ва слідчого, у якій зазначається, кому адресується постано_

ва, коротко викладається зміст справи, перелічуються кон_

кретні питання, вид, обсяг і терміни виконання ревізії.

Після одержання завдання на здійснення документаль_

ної ревізії ревізор має встановити: чи належать поставлені

перед ним завдання до його компетенції, який період діяль_

ності підприємства необхідно перевірити; хто з матеріаль_

но_відповідальних осіб зобов’язаний бути присутнім або бра_

ти участь у проведенні ревізії. Після вивчення завдання ре_

візор складає робочу програму і план дій, які затверджує

керівник органу, що призначив перевірку.

Ревізор не зобов’язаний знайомити осіб, діяльність яких

перевіряється, із завданнями ревізії або перевірки. У разі

встановлення фактів порушень таким особам надається

можливість звірити всі первинні документи та бухгал_

терські записи, якими встановлено вчинені порушення.

Ревізія за постановою правоохоронних органів може про_

водитися в будь_який час, незалежно від кількості раніше

здійснених на цьому об’єкті ревізій і перевірок. Термін і

правильність її визначається особою, яка призначила реві_

зію, за погодженням із правоохоронними органами.

Обсяг ревізії, яка проводиться за дорученням слідчих

органів, визначається цим органом.

Якщо слідчий має підстави вважати, що ревізія викона_

на неякісно, або її висновки суперечать матеріалам справи,

або має місце правопорушення в неперевіреному періоді, він

має право призначити проведення додаткової або повторної

ревізії.

Слідчий під час розгляду матеріалів ревізії робить свої

зауваження, дає рекомендації. Про розгляд і прийняття матеріалів ревізії робиться відповідний запис на останній

сторінці акта або на окремому аркуші, зі вказівкою дати роз_

гляду і терміну виконання рекомендацій. Після виправлен_

ня недоліків, виконання рекомендацій, проведення подат_

кової або повторної ревізії на останній сторінці акта зазна_

чається такий остаточний висновок: «Акт ревізії прийнято»,

а також ставиться підпис і дата.

Результати ревізії викладаються в акті на підставі наве_

дених даних і фактів, що підтверджуються наявністю оригі_

налів документів ревізованої організації. Це дані про резуль_

тати проведених: зустрічних перевірок; інвентаризації; кон_

трольних обмірювань, контрольних запусків сировини і

матеріалів у виробництво, контрольних аналізів сировини,

матеріалів і готової продукції; перевірок якості продукції,

дотримання технічних умов, технологічних режимів вироб_

ництва; перевірок відповідності продукції чинним стандар_

там, цінам, тарифам тощо.

Під час упорядкування акта ревізії повинні бути дотри_

мані об’єктивність, чіткість і повнота опису виявлених фак_

тів і даних. Не припускається включення в акт висновків,

пропозицій і не підтверджених документами даних про

фінансово_господарську діяльність ревізованої організації,

а також даних із слідчих матеріалів і посилань на свідчен_

ня матеріально_відповідальних та посадових осіб.