§ 2. Документальна ревізія та її різновиди

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 

Документальна ревізія є одним із найефективніших

інструментів документального контролю за фінансово_гос_

подарською діяльністю підприємств, установ, організацій,

дотриманням законодавства з фінансових питань, достові_

рності обліку і звітності. З її допомогою здійснюється також

виявлення нестач, розтрат, привласнень і розкрадань

коштів та матеріальних цінностей, попередження фінансо_

вих зловживань (Закон України «Про державну контрольну

ревізійну службу України»).

Мета ревізії полягає в перевірці первинних документів,

облікових реєстрів, бухгалтерської і статистичної звітності,

матеріалів інвентаризації коштів і товарно_матеріальних

цінностей, розкритті й попередженні розкрадань, порушень

державної і фінансової дисципліни, а також виявленні та

мобілізації внутрішньогосподарських резервів.

Ревізія — це перевірка на вимогу ревізійних, слідчих або

судових органів законності, доцільності фінансово_госпо_

дарської діяльності об’єкта щодо вирішуваних завдань.

Втім, не варто відокремлювати ревізію від інших видів кон_

тролю, тим більше, що під час її проведення використову_

ються також методи фактичного контролю, економічного

аналізу тощо.

Ревізія є особливим засобом адміністративно_господарсь_

кого контролю, застосовуваного відповідно до адміністра_

тивно_правових норм.

Різновиди ревізій. Залежно від підстав призначення,

ревізії поділять на планові й позапланові. Плановими нази_

вають такі, що проводяться згідно з попередньо складени_

ми планами ревізійної роботи, але не частіше, ніж один раз

на рік. Планові ревізії є прерогативою Головного конт_

рольно_ревізійного управління України, контрольно_

ревізійних управлінь в Автономній Республіці Крим, обла_

стях, містах Києві та Севастополі.

Об’єкти для таких ревізій включаються в плани конт_

рольно_ревізійної роботи з урахуванням установленої пері_

одичності ревізій бюджетних установ, за розпорядженням

правоохоронних органів, дорученням органів державної

влади і за власною ініціативою в межах чинного законодав_

ства. Підставою для призначення планової документальної

ревізії є законодавчо закріплений та обумовлений у термі_

нах обов’язок контрольних органів на перевірку. Позапла_

нові ревізії призначаються керівником організації вищого

рівня за власною ініціативою в разі одержання повідомлен_

ня про погіршення становища підприємства або за доручен_

ням органів державної влади, правоохоронних органів.

За повнотою обсягу ревізії бувають:

— повні, що охоплюють усю фінансово_господарську

діяльність об’єкта у визначений проміжок часу;

— часткові (перевірка визначених напрямів діяльності

підприємства, окремих операцій, правильності використан_

ня і зберігання матеріальних ресурсів).

Залежно від органу, що проводить ревізію, вона може

бути відомчою (здійснюваною на підзвітних підрозділах ре_

візійним апаратом організації вищого рівня) та позавідом_

чою (здійснюваною уповноваженим державним органом).

За методом проведення розрізняють ревізії суцільні й

вибіркові.

Під час суцільної ревізії перевіряють всі документи, по_

в’язані з певною операцією. Ця перевірка дає змогу усуну_

ти можливість пропущення незаконних документів та по_

вне уявлення про діяльність підприємства. Під час вибір_

кової ревізії аналізуються не всі документи бухгалтерської

звітності, а тільки деякі з них. Ефективність цього методу

залежить від способу вибору — хронологічного або систе_

матичного.

Залежно від повторюваності ревізії поділяють на пер_

винні, додаткові та повторні.

У разі первинної ревізії документи перевіряються вперше.

Повторна здійснюється у разі потреби перевірки виснов_

ку первинної ревізії. Додаткова призначається з метою до_

повнити висновки первинної або повторної ревізій, також у

разі потреби виявити нові обставини, що не були встанов_

лені раніше.

За складом ревізійної групи розрізняють бухгалтерські

та комплексні ревізії. До перших належать такі, які

здійснюються фахівцями_бухгалтерами, до других — ті, що

проводяться групою ревізорів. Для участі в ревізіях,

здійснюваних працівниками КРУ, можуть залучатися на

договірних засадах фахівці з профільних міністерств,

органів державної влади, бухгалтерських та інших підроз_

ділів різних організацій.

Потреба у комплексній ревізії виникає тоді, коли нако_

пичується значний обсяг інформації, що його один ревізор

фізично неспроможний досконально перевірити.