§1. Суть фінансово=господарського контролю

Період становлення ринкової економіки, корінна пере_

будова організації господарської діяльності та управління

нею, робота в умовах нового господарського механізму ви_

суває нові вимоги до дбайливого використання матеріаль_

них ресурсів. Визначальне значення для вирішення цього

завдання має забезпечення зберігання і цільового викорис_

тання матеріальних цінностей, добре організовані та ефек_

тивні урахування й контроль.

Історія розвитку людства свідчить про те, що контроль

був притаманний усім суспільно_економічним формаціям.

Зрозуміло, його суть, форми і соціально_економічна ефек_

тивність на різних ступенях суспільного розвитку різні.

Значно підвищують роль контролю негативні правопору_

шення, зловживання в сфері виробництва, обліку матеріаль_

но_фінансових цінностей, що поширилися в період зламу

політичної системи і законодавства.

Питання суті контролю і його застосування не можуть

бути всебічно розкриті поза сферою управління, яку він об_

слуговує. У реальній дійсності немає «контролю взагалі», є

контроль конкретного змісту і конкретної форми. У цьому

розумінні його поділяють на адміністративний, технічний,

фінансово_господарський та інші спеціалізовані різновиди.

Фінансово_господарський контроль становить систему

нагляду наділених контрольними функціями державних і

суспільних органів за фінансово_господарською діяльністю

підприємств, об’єднань, установ, організацій, інших

підрозділів матеріального виробництва і невиробничої сфе_

ри з метою об’єктивної оцінки економічної ефективності

їхньої діяльності, установлення законності, достовірності й

доцільності господарських і фінансових операцій, збережен_

ня державної власності, виявлення внутрішніх резервів

підвищення ефективності виробництва і зростання доходів

державного бюджету.

На сучасному етапі фінансово_господарський (далі госпо_

дарський) контроль зосереджений на таких основних завдан_

нях: забезпечення виконання планів щодо наповнення дер_

жавного і місцевого бюджетів; виявлення внутрішньогоспо_

дарських резервів зростання виробництва і реалізації

продукції, зниження витрат сировини, матеріалів, палив_

но_енергетичних ресурсів та інших витрат; вироблення про_

позицій щодо виявлення прихованих резервів підвищення

ефективності виробництва і зростання на цьому ґрунті гос_

подарських накопичень і прибутків бюджетів; контроль за

економним і доцільним використанням державних засобів та

попередження порушень і зловживань у їхньому викорис_

танні; запобігання недостачам, розтратам, крадіжкам дер_

жавного, колективного і приватного майна; перевірка досто_

вірності даних бухгалтерського обліку і звітності, боротьба з

приписками й іншими фальшуваннями звітних даних.

У нашій країні господарський облік здійснюється орга_

нами недержавного і державного (відомчого і позавідомчо_

го) контролю. За часом проведення господарський контроль

поділяють на попередній, поточний і наступний.

Попередній контроль здійснюється до виконання госпо_

дарської операції, має на меті попередити незаконні дії шля_

хом перевірки планів, кошторисів і документів про надхо_

дження і витрати цінностей. У попередньому контролі беруть

участь органи державного управління — при затвердженні

планів і кошторисів. Міністерство фінансів — під час зат_

вердження планів фінансування, банківські установи — під

час кредитування, бухгалтери підприємств — під час прий_

манні первинних документів від контрагентів тощо.

Поточний контроль має місце в ході самої господарської

діяльності під час проведення операції і спрямований на

оперативне усунення недоліків і зловживань, виявлення

резервів подальшого зростання суспільного виробництва.

Здійснюється він керівником підприємства, головним бух_

галтером, а також іншими співробітниками, які відповіда_

ють за виконання господарських операцій (наприклад,

відділ технічного контролю — ВТК).

Наступний контроль здійснюється після проведення гос_

подарської операції у вигляді документальних перевірок,

ревізій, обстежень, аналізів балансів і звітів. Він дає змогу забезпечувати об’єктивну оцінку діяльності всіх ланок гос_

подарства, підприємства, установи й окремих посадових

осіб. Наступний контроль обов’язково охоплює всі підприє_

мства, що дає можливість разом із попереднім і поточним

контролем створювати цілісну систему. Він здійснюється

всіма контрольними органами.

Залежно від методів здійснення наступний контроль по_

діляють на фактичний і документальний. Фактичний кон_

троль — це перевірка фактичних матеріальних цінностей

шляхом інвентаризації, лабораторних аналізів, експертиз

(крім судових). Документальний контроль полягає в пе_

ревірці господарської діяльності на підставі первинних до_

кументів, облікових записів і звітності, дані яких можуть

бути достовірними і недостовірними, повними і неповними.

Залежно від цього використовуються технічні засоби пере_

вірки документів.

Усі форми контролю взаємозалежні, взаємообумовлені та

доповнюють одна одну.

Система контролю, що існує в нашій країні, недостатньо

ефективна, занадто роздрібнена, потребує великої кількості

людей і засобів, а головне — зосереджена на відомчих інте_

ресах і значною мірою залежить від тих організацій і поса_

дових осіб, які покликані цей контроль здійснювати.