§ 2. Система та суб’єкти фінансового моніторингу

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 

Система фінансового моніторингу складається з двох

рівнів —первинного та державного.

Суб’єктами первинного фінансового моніторингу є:

— банки, страхові та інші фінансові установи;

— платіжні організації, члени платіжних систем, еквай_

рингові та клірингові установи;

— товарні, фондові та інші біржі;

— професійні учасники ринку цінних паперів;

— інститути спільного інвестування;

— гральні заклади, ломбарди, юридичні особи, які про_

водять будь_які лотереї;

— підприємства, організації, які здійснюють управлін_

ня інвестиційними фондами чи недержавними пенсійними

фондами;

— підприємства та об’єднання зв’язку, інші некредитні

організації, які здійснюють переказ грошових коштів;

— інші юридичні особи, які відповідно до законодавства

здійснюють фінансові операції.

Суб’єктами державного фінансового моніторингу є:

— центральні органи виконавчої влади та Національний

банк України, які відповідно до закону виконують функції регулювання та догляду за діяльністю юридичних осіб, що

забезпечують здійснення фінансових операцій;

— спеціально уповноважений орган виконавчої влади з

питань фінансового моніторингу — урядовий орган держав_

ного управління, який діє у складі Міністерства фінансів

України (далі — Уповноважений орган).