§ 3. Засоби та прийоми, що використовуються тільки з метою виявлення злочину

Метод економічного аналізу дає змогу виявляти деструк_

тивні відхилення в господарській діяльності підприємства,

зумовлені правопорушеннями й економічними злочинами,

з допомогою спеціальних засобів і прийомів. Це, зокрема,

метод сполучених зіставлень, в основу якого покладено

гіпотезу про неминучість порушення збалансованості між

сполученими (взаємозалежними) показниками в разі взає_

мозв’язку дії злочину з матеріальними процесами підприє_

мства. На роль сполучених обираються пари показників,

динаміка змін яких за нормальної роботи підприємства по_

винна бути взаємозалежною: наприклад, споживання елек_

троенергії на технологічні потреби й випуск готової про_

дукції; обсяг випущеної продукції та величина отриманого

прибутку; споживання сировини і випуск готової продукції

тощо. У разі збільшення випуску продукції повинен також

зростати фонд заробітної плати. Суть методу полягає в тому,

що спочатку обираються певні показники й конструюють_

ся блоки зі сполучених пар, потім роблять розрахунок ди_

намічних рядів приросту або зменшення показників за пер_

іодами й виділяють суперечності, що вказують на ознаки

злочинів.

Іншим способом, що застосовується тільки з метою бо_

ротьби зі злочинністю, є метод спеціальних розрахункових

показників. Суть його така: на основі нормативів та інших

матеріалів обліку і звітності розраховується аналітичний по_

казник, що й називається розрахунковим. Далі він по_

рівнюється з відповідним звітним показником. У разі наяв_

ності різниці між ними робиться припущення про зміни,

спричинені дією злочину. Необхідною передумовою для за_

стосування цього методу є попереднє виділення в системі

звітності такого показника, що неминуче змінюється під

впливом дії злочину. Інша передумова полягає в об’єктивній

можливості розрахувати значення цього показника для

умов нормального режиму роботи підприємства. Проведе_

не зіставлення спеціально знайденого показника зі звітни_

ми показниками підприємства розглядається як характери_

стика змін економічного показника, нерівнозмінених із ре_

зультатами звичайної господарської діяльності і тому пов’язується з можливою наявністю злочину. Наприклад,

для виявлення приписок на автопідприємстві з допомогою

спеціальних розрахункових показників, знайдених на ос_

нові річного звіту даних (час перебування автотранспорту

на лінії, середньотехнічна швидкість, середня відстань пе_

ревезення вантажів тощо), було встановлено різницю між

звітними і розрахунковими даними про вантажоперевезен_

ня і вантажообіг. План виявився невиконаним, хоча у звіті

було зазначено про його перевиконання.

Виявлення порушених економічних зв’язків, що діста_

ли своє відображення в економічних показниках, поклика_

ний здійснити метод стереотипів, в основу якого покла_

дено «взаємодію» деструктивного чинника, який нас ціка_

вить, не тільки з господарською діяльністю підприємства,

а й іншими зовнішніми явищами і процесами. Стереотипа_

ми називають непояснювальні для звичайної господарської

діяльності закономірності зміни значень економічних по_

казників, зумовлених конкретним способом вчинення зло_

чину. Метод відстежує закономірності вияву криміналістич_

них зв’язків, відображених у системі економічних показ_

ників. Всі зміни значень економічних показників зумовлені

тільки певним способом вчинення злочинів. Для виявлен_

ня таких змін потрібна розробка конкретного стереотипу.

Наприклад, стереотип розкрадань у торгівлі шляхом офор_

млення безтоварних видаткових документів. Матеріально

відповідальна особа чинить розкрадання цінностей, у зв’яз_

ку з чим перехідні залишки, що показуються в товарних

звітах, не відповідають дійсності. У період проведення інвен_

таризації злочинець, не маючи можливості ввести в оману

інвентаризаційну комісію, приховує недостачу оформлен_

ням безтоварних накладних на відпускання (зберігання,

оренду тощо) в інші організації. Після закінчення інвента_

ризації складаються відповідні безтоварні накладні на по_

вернення цінностей. Тим самим виявляється типовий зв’я_

зок змін показника товарних запасів із періодичністю про_

ведення інвентаризацій. Зв’язок наявності злочину з

зовнішнім середовищем в економічних показниках, що

відображає до певної міри особливості певного способу зло_

чину, називають «стереотипом». Характерним прикладом

стереотипу окремого показника, що відбиває зміну в часі

масштабів злочинних дій, є динаміка звітних даних у комісійних магазинах про повернення комітентам за їхніми за_

явами речей, переданих на реалізацію.

Встановлення способу злочину шляхом зіставлення еко_

номічних показників, зафіксованих у звітності, або спеціаль_

них даних, із чинниками зовнішнього середовища, у якому

функціонує певне підприємство, лежить в основі методу ко0

ригувальних показників. Розрізняють відповідно коригу_

вальні показники збитку і коригувальні показники вигада_

ної господарської діяльності. Коригувальні показники збитку

призначені передусім для пошуку нових зв’язків досліджу_

ваного об’єкта з зовнішнім середовищем, ознак матеріальної

«взаємодії» злочинів з виробничо_господарською діяльністю

підприємства. Моделювання конкретного показника збитку

ґрунтується на явищах, які пов’язані з фактом злочину, од_

нак у звичайних умовах не впливають на результат госпо_

дарської діяльності підприємства; для прикладу візьмімо

залежність між відхиленнями від норм витрати тканин і сту_

пенем модності їхнього малюнку. Коригувальні показники

вигаданої господарської діяльності характеризують видимі

втрати зазвичай наявних зв’язків підприємства, що функ_

ціонує нормально, з навколишнім середовищем. Для пошу_

ку ознак конкретного способу злочину звертаються до од_

ного з цих зв’язків, що може бути порушений внаслідок дії

злочину. Вигадана господарська діяльність, подана в еко_

номічних показниках, в одному разі породжується відобра_

женням в урахуванні фіктивних (фактично не виконаних),

в іншому — неповним відображенням обсягів фактично ви_

конаних господарських операцій. Наприклад, існує визна_

чений зв’язок між обсягом заготівель сільськогосподарсь_

кої продукції в індивідуальному секторі та реальною в цьо_

му секторі відповідних ресурсів, обсягом реалізації бензину

визначених марок на заправних станціях і кількістю авто_

машин, що споживають такий бензин, на певній території

населеного пункту. Показники, що характеризують взаємо_

дію господарського об’єкта з зовнішнім середовищем, бе_

руться безпосередньо зі звітності певного об’єкта. Середо_

вище або умови функціонування приймаються як стала,

незмінна величина. Розбіжності (різкі відхилення) показ_

ників підприємств дають підстави для їх наступної деталь_

ної перевірки.