§ 2. Прийоми звичайної практики економічного аналізу

Найпоширенішими у звичайній практиці є: порівняння

звітних показників із плановими, із звітами за попередні

періоди, з аналогічними показниками інших, родинних

підприємств; обчислення середніх і відносних величин для

наступних порівнянь (виробіток продукції, заробітна пла_

та і кількість відпрацьованих одним робітником днів за один

місяць, квартал, витрата сировини, матеріалів, електрое_

нергії в середньому на одиницю вироблюваної продукції

тощо); попереднє групування підприємств або їхніх підроз_

ділів за якісно однорідними, ознаками із метою порівняння

аналогічних показників для оцінки результатів, досягнутих

у процесі господарської діяльності кожним окремим підпри_

ємством, та інші.

Порівняння — один із найпоширеніших прийомів еко_

номічного аналізу. У процесі розслідування розкрадань,

наприклад, застосовують порівняння первинних документів

окремих підрозділів і структур. Для цього організовується

зустрічна перевірка рахунків_фактур, накладних та інших

документів, вилучених у підприємств, пов’язаних госпо_

дарськими зв’язками. Використовується також порівнян_

ня документальних даних із фактичними залишками товар_

но_матеріальних цінностей; фактичних витрат сировини на

одиницю продукції з нормами витрат на вироби відповідно

до сертифіката якості тощо.

Будь_які правопорушення, як і дії щодо їх приховання,

неминуче відбиваються в економічних показниках; наприклад — у вигляді динаміки показників або невідповідностей

в економічних показниках, що може трактуватися як озна_

ка злочину. Розкрадання матеріалів, скажімо, виявляєть_

ся у вигляді збільшення матеріаломісткості виробів. Проте

економічна невідповідність може бути зумовлена й багать_

ма іншими причинами, не пов’язаними із злочинними або

умисними діями. Необхідно відповідально підходити до ви_

користання матеріалів відомчого аналізу в практиці попе_

редження і виявлення злочинів. У разі недостатності пер_

винної інформації в ході розслідування можуть братися до

уваги лише чітко виражені й досить стійкі, характерні для

найтиповіших способів злочинів, тенденції невідповіднос_

тей між економічними показниками. Розгляньмо деякі з та_

ких тенденцій.

Перша — наростання суми втрат порівняно з попередні_

ми періодами за одночасного зниження розміру збитку, що

відшкодовується посадовими особами. Під виглядом втрат

(списання на псування, усушку тощо за завищеними нор_

мами або в значних розмірах внаслідок неналежних умов

зберігання тощо) часом приховують розкрадання.

Друга — систематичне погіршення рентабельності під_

приємства порівняно з попередніми періодами показників

(зростання собівартості продукції під виглядом виробничих

витрат тощо) або показників дотримання фінансової дисцип_

ліни (збільшення наднормативних запасів товарно_матері_

альних цінностей, незатребуваної дебіторської заборгова_

ності і т.д.).

Третя — помітні диспропорції між взаємозалежними

об’ємними показниками. Наприклад, занадто великий об_

сяг будівельних робіт за порівняно малих витрат матері_

алів, значний пробіг автомашин за невеликої витрати паль_

ного тощо.

Четверта — невідповідності між звітними показниками

кількох тотожних за родом діяльності підприємств. На_

приклад, великі витрати сировини на одиницю продукції

на одному із підприємств галузі, заниження технологічних

норм тощо.