§ 6. Первинні та облікові реєстри.

Форми бухгалтерського обліку

Підставою для бухгалтерського обліку господарських

операцій є первинні документи, що фіксують факти

здійснення господарських операцій. Первинні документи

має бути складено під час здійснення господарської опе_

рації, а якщо це неможливо — одразу після її закінчення.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на

підставі первинних документів можуть складатися зведені

облікові документи.

Інформація, що міститься в прийнятих до обліку первин_

них документах, систематизується на рахунках бухгал_

терського обліку в реєстрах синтетичного та аналітичного

обліку шляхом подвійного запису і на взаємопов’язаних

рахунках бухгалтерського обліку. Реєстри мають вигляд

паперових аркушів, пристосованих для реєстрації і групу_

вання в них даних про наявність активів і операцій з ними,

зафіксованих в первинних носіях інформації.

У реєстрах заздалегідь вказують кореспонденцію рахун_

ку, що полегшує облікову реєстрацію та забезпечує пра_

вильність відображення господарських операцій на рахун_

ках.

Операції в іноземній валюті відображуються також у ва_

люті розрахунків та платежів за кожною іноземною валю_

тою окремо.

Дані аналітичних рахунків мають відповідати рахункам

синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Реєстри бухгалтерського обліку повинні мати назву, пе_

ріод реєстрації господарських операцій, містити прізвища

і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб,

які брали участь у їх складанні.

Господарські операції відображуються в облікових реє_

страх у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Підприємство зобов’язане запобігати будь_якому виправ_

ленню записів у первинних документах і реєстрах бухгал_

терського обліку та забезпечувати їх належне зберігання

протягом встановленого терміну.

Відповідальність за невчасне складання первинних до_

кументів і реєстрів бухгалтерського обліку та недостовір_

ність відображених у них даних несуть особи, які склали та

підписали ці документи.

Реєстри бухгалтерського обліку класифікуються:

1) за характером бухгалтерських записів:

а) систематичні, що використовуються для записів гос_

подарських операцій у систематизованому вигляді за одно_

рідними ознаками, тобто в бухгалтерських рахунках; такі

записи ведуться в головній книзі, де узагальнюються запи_

си за кожним рахунком;

б) хронологічні, що застосовуються для обліку всіх гос_

подарських операцій у хронологічному порядку їх здійснення та оформлення (журнали послідовного запису господарсь_

ких операцій, касова книга та ін.);

в) комбіновані, в яких одночасно відображуються система_

тичні та хронологічні записи ( наприклад журнали_ордери);

2) за змістом:

а) синтетичні, що відображують господарські операції в

узагальненому вигляді й тільки у грошовому вимірі;

а) аналітичні, в яких кожна операція записується з не_

обхідною повнотою, тобто у двох показниках (натурально_

му та грошовому) із пояснювальним текстом;

3) за зовнішнім виглядом:

а) бухгалтерські книги, які використовуються для сис_

тематичних і хронологічних записів (касова книга; товар_

на книга та ін.);

б) картки, що застосовуються для обліку основних за_

собів, товарно_матеріальних цінностей тощо;

в) відомості, які відкриваються до журналів_ордерів для

отримання додаткових даних про господарські операції.

Форма бухгалтерського обліку — це комплекс обліко_

вих реєстрів різної побудови і взаємозв’язку з певною по_

слідовністю та порядком запису. Найпоширенішою формою

бухгалтерського обліку в разі ручного оброблення інфор_

мації є журнально_ордерна, в разі механізованого — таблич_

но_автоматизована.

В основі журнально_ордерної форми обліку лежить прин_

цип групування даних первинних документів шляхом ви_

користання накопичувальних відомостей. Вона об’єднує

такі облікові реєстри: журнали_ордери, відомості, розроб_

лювальні таблиці, Головну книгу.

Журнали_ордери побудовано за кредитною ознакою. За

кредитом відповідного синтетичного рахунку облікова

інформація в журналі_ордері систематизується у відповід_

них графах реєстру в розрізі кореспондентських дебетова_

них рахунків. Використовуються журнали_ордери як для

окремого рахунку, так і для груп взаємопов’язаних між со_

бою рахунків. Накопичувальні та групувальні відомості

складають додаткові аналітичні показники, їхні підсумки

переносять до журналів_ордерів.

Поряд із журналами_ордерами на підприємствах ведеть_

ся Головна книга, у якій відображуються місячні підсумки за кожним рахунком з відповідних журналів_ордерів. При

цьому кредитовий оборот із журналу_ордеру за певним ра_

хунком переноситься загальною сумою, а дебетовий оборот

кожного рахунку Головної книги формується із різних жур_

налів. Відтак синтетичний облік при журнально_ордерній

формі забезпечує інформаційні зв’язки за кожним синтетич_

ним рахунком: у журналах_ордерах — у розрізі дебетова_

них рахунків, а в Головній книзі — кредитованих. У цьому

полягає контрольна функція бухгалтерського обліку за ста_

ном об’єктів і змінами в них.

Головна книга впроваджується на рік, при цьому кож_

ному місяцю виділяється окремий рядок. Для контролю за

правильністю записів у синтетичному обліку здійснюється

порівняння даних Головної книги з даними оборотних відо_

мостей аналітичних рахунків.

У реєстрах журнально_ордерної форми обліку всі госпо_

дарські операції систематизуються в економічні групи, що

дозволяє складати періодичну і річну звітність, здійснюва_

ти контроль за зберіганням майна і його використанням, уп_

равляти економікою підприємства, аналізувати результати

господарської діяльності.