§ 2. Мета й основні принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання

фінансової звітності є надання користувачам для прийнят_

тя рішень повної, правдивої та неупередженої інформації

про фінансове становище, результати діяльності та рух гро_

шових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обо_

в’язковим видом обліку, який веде підприємство. Фінансо_

ва, податкова, статистична та інші види звітності, що вико_

ристовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних

бухгалтерського обліку.

Основні принципи бухгалтерського обліку та фінансової

звітності:

1) обачність — застосування в бухгалтерському обліку ме_

тодів оцінки, які мають запобігати заниженню оцінки зо_

бов’язань і втрат та завищенню оцінки активів і доходів

підприємства;

2) повне висвітлення — фінансова звітність має містити

всю інформацію про фактичні й потенційні наслідки госпо_

дарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення,

що ухвалюються на її основі;

3) автономність — кожне підприємство розглядається як

юридична особа, відокремлена від власників, у зв’язку з чим

особисте майно та зобов’язання власників не повинні відоб_

ражатися у фінансовій звітності підприємства;

4) послідовність — постійне (рік у рік) застосування

підприємством обраної облікової політики, зміна якої мож_

лива лише у випадках, передбачених національними поло_

женнями (стандартами) бухгалтерського обліку, і має бути

обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності;

5) безперервність — оцінка активів та зобов’язань

підприємства здійснюється виходячи з припущення, що

його діяльність триватиме далі;

6) нарахування та відповідність доходів і витрат — для

визначення фінансового результату звітного періоду необ_

хідно порівняти доходи цього періоду з витратами, що були

здійснені для їх отримання; в цьому разі доходи і витрати

відображуються в бухгалтерському обліку та фінансовій

звітності з часу їхнього виникнення, незалежно від дати

надходження або сплати грошових коштів;

7) пріоритет суті перед формою — операції обліковують_

ся відповідно до їхньої суті, а не лише згідно з юридичною

формою;

8) історична (фактична) собівартість — пріоритетною є

оцінка активів підприємства на основі витрат на їх вироб_

ництво та придбання;

9) єдиний грошовий вимірник — вимірювання та узагаль_

нення всіх господарських операцій підприємства в його

фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій оди_

ниці;

10) періодичність — можливість поділу діяльності

підприємства на певні періоди часу з метою складання

фінансової звітності.