§ 2. Мета й основні принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності
Метою ведення бухгалтерського обліку і складання
фінансової звітності є надання користувачам для прийнят_
тя рішень повної, правдивої та неупередженої інформації
про фінансове становище, результати діяльності та рух гро_
шових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обо_
в’язковим видом обліку, який веде підприємство. Фінансо_
ва, податкова, статистична та інші види звітності, що вико_
ристовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних
бухгалтерського обліку.
Основні принципи бухгалтерського обліку та фінансової
звітності:
1) обачність — застосування в бухгалтерському обліку ме_
тодів оцінки, які мають запобігати заниженню оцінки зо_
бов’язань і втрат та завищенню оцінки активів і доходів
підприємства;
2) повне висвітлення — фінансова звітність має містити
всю інформацію про фактичні й потенційні наслідки госпо_
дарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення,
що ухвалюються на її основі;
3) автономність — кожне підприємство розглядається як
юридична особа, відокремлена від власників, у зв’язку з чим
особисте майно та зобов’язання власників не повинні відоб_
ражатися у фінансовій звітності підприємства;
4) послідовність — постійне (рік у рік) застосування
підприємством обраної облікової політики, зміна якої мож_
лива лише у випадках, передбачених національними поло_
женнями (стандартами) бухгалтерського обліку, і має бути
обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності;
5) безперервність — оцінка активів та зобов’язань
підприємства здійснюється виходячи з припущення, що
його діяльність триватиме далі;
6) нарахування та відповідність доходів і витрат — для
визначення фінансового результату звітного періоду необ_
хідно порівняти доходи цього періоду з витратами, що були
здійснені для їх отримання; в цьому разі доходи і витрати
відображуються в бухгалтерському обліку та фінансовій
звітності з часу їхнього виникнення, незалежно від дати
надходження або сплати грошових коштів;
7) пріоритет суті перед формою — операції обліковують_
ся відповідно до їхньої суті, а не лише згідно з юридичною
формою;
8) історична (фактична) собівартість — пріоритетною є
оцінка активів підприємства на основі витрат на їх вироб_
ництво та придбання;
9) єдиний грошовий вимірник — вимірювання та узагаль_
нення всіх господарських операцій підприємства в його
фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій оди_
ниці;
10) періодичність — можливість поділу діяльності
підприємства на певні періоди часу з метою складання
фінансової звітності.