§ 1. Значення та види обліку
Виникнення господарського обліку та потреба в ньому по_
в’язані з вимогами матеріального виробництва, в процесі
якого людина створює необхідні для існування і розвитку
суспільства матеріальні блага. Для раціонального здійснен_
ня цього процесу та його ефективності він має бути керова_
ним. Головними інструментами керування матеріальним
виробництвом є господарський облік і контроль.
Техніка обліку передбачає кілька етапів. Це насамперед
спостереження за господарськими процесами та подальше
їх обчислення в певних показниках, що загальновживано
реєструється за заздалегідь обумовленою науково обґрунто_
ваною системою. Процес обліку завершується узагальнен_
ням отриманих даних. Практика свідчить, що тільки з до_
помогою згрупованих і узагальнених відповідно до вимог
матеріального виробництва показників можна успішно уп_
равляти економічною діяльністю підприємства.
Отже, господарський облік є кількісним відображенням
та якісною характеристикою процесів виконання завдань
економіки на різних її ділянках з метою якомога ефектив_
нішого керівництва та управління цими процесами.
Протягом історичного розвитку в процесі загального
підвищення рівня матеріально_технічної культури зміню_
вались і вдосконалювалися також методи, техніка і форма
обліку — від примітивних засобів і способів до використан_
ня складних сучасних комп’ютерних систем.
Господарська діяльність кожного виробничо_комерцій_
ного підприємства базується на найраціональнішому вико_
ристанні матеріальних і грошових ресурсів, а також часу
праці в процесі виробництва.
Головне завдання обліку — всебічне відображення та
фіксування господарських явищ. До всього, облік має не
просто реєструвати господарські процеси, а й активно впли_
вати на них, виявляти внутрішні резерви виробництва, сприяти виконанню планів, попереджати безгосподарність
та диспропорції в плануванні розвитку економіки, бороти_
ся із втратами й непродуктивними витратами, виявляти
причини відхилень від плану.
Велику роль облік відіграє як у забезпеченні збережен_
ня товарно_матеріальних цінностей і фінансових ресурсів,
так і в досягненні якомога ефективнішого та раціонального
їх використання.
Важливим складником обліку є також контроль за мірою
праці та споживання.
Названі завдання обліку не можуть бути успішно вирі_
шені, якщо він не відповідає таким вимогам: відповідність
показників обліку показникам плану, ефективність і якість,
точність, правдивість, об’єктивність, простота і чіткість,
економічність, своєчасність і оперативність.
У нашій країні облік організовано в єдину народногос_
подарську систему під державним централізованим керів_
ництвом.
Отже, облік — це насамперед кількісний відбиток і вимір
господарських явищ. Господарська діяльність та процес ви_
робництва, виходячи з різноманітності їхньої суті, потре_
бують наявності різних вимірників для кількісного відоб_
раження.
У повсякденній практиці застосовують три види вимір_
ників: натуральні, трудові й грошові.
За допомогою натуральних вимірників одержують дані
про кількість однорідних об’єктів обліку в одиницях вимі_
ру. В аналітичному обліку матеріальних цінностей, готової
продукції, товарів, основних засобів тощо використовують_
ся такі натуральні вимірники: довжини (сантиметри, мет_
ри та ін.), ваги (грами, кілограми та ін.), площі (квадратні
метри, гектари тощо), обсягу (літри, кубічні метри та ін.).
Трудові вимірники в одиницях часу (дні, години, хви_
лини) використовуються з метою обліку кількості відпра_
цьованого часу й праці, витрачених на виготовлення про_
дукції. Вони застосовуються під час нарахування заробіт_
ної плати працівникам підприємств, а також визначення
середньоспискового складу працівників, рівня продуктив_
ності праці тощо.
Грошові (вартісні) вимірники (гривні, копійки) — уні_
версальні, оскільки є своєрідним спільним знаменником
усіх господарських операцій і явищ, відображених раніше
в натуральних та трудових вимірниках.
Єдність системи обліку на підприємстві, в галузі, в дер_
жаві забезпечується трьома нерозривно пов’язаними
видами обліку: внутрішньогосподарським, статистичним
та бухгалтерським.
Внутрішньогосподарський (управлінський) облік — це
система оброблення та підготовки інформації про діяльність
підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управ_
ління підприємством. Він здійснюється безпосередньо на ро_
бочому місці (цех, склад тощо) і забезпечує спостереження
і реєстрацію певних виробничих і комерційних операцій та
інших чинників господарської діяльності підприємства,
організації, установи. Мета управлінського обліку — швид_
ке одержання інформації про хід виробництва, реалізації
продукції (робіт, послуг).
Внутрішньогосподарський (управлінський) облік існує
для оперативного планування і спостереження за розвитком
виробництва, виконанням робіт, послуг. Він охоплює гос_
подарські й виробничі операції, що не мають безпосередньо_
го відображення на рахунках бухгалтерського обліку. З до_
помогою цього обліку одержують дані про щоденний випуск,
відвантаження і реалізацію продукції, товарів, про виграш
сировини та інших матеріальних цінностей, про трудові ви_
трати, дотримання умов договірних постачань тощо.
Управлінський облік характеризується швидкістю одер_
жання облікових даних. За нього використовують всі три
види вимірників, але найчастіше — натуральний і грошо_
вий. Цей облік передбачає участь у його здійсненні всіх
служб підприємства.
З допомогою статистичного обліку вивчають кількісну
характеристику масових господарських процесів з метою
розкриття їхньої якісної своєрідності, використовуючи для
цього особливі наукові прийоми. Відомості про господарські
та виробничі зміни статистичний облік одержує з управлі_
нського і бухгалтерського обліку.
Наприклад, за даними статистичного обліку можна виз_
начити показники зростання продуктивності праці, знижен_
ня собівартості продукції, кількість працівників тощо.
Ці дані допомагають аналізувати результати різних про_
цесів і прогнозувати їх подальший розвиток. Отже, на ос_
нові статистичного обліку визначають кількісні та якісні по_
казники роботи кожного підприємства.
Бухгалтерський облік — це процес виявлення, вимірю_
вання, реєстрації, нагромадження, узагальнення, зберіган_
ня та передавання інформації про діяльність підприємства
для зовнішніх і внутрішніх користувачів, до яких належать
юридичні й фізичні особи, для прийняття ними рішень.
Основною умовою правильної організації бухгалтерсько_
го обліку є використання найраціональніших форм і методів
обліку, підвищення рівня його технічного озброєння.
Усі три види господарського обліку тісно пов’язані між
собою і доповнюють один одного.