§ 1. Значення та види обліку

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 

Виникнення господарського обліку та потреба в ньому по_

в’язані з вимогами матеріального виробництва, в процесі

якого людина створює необхідні для існування і розвитку

суспільства матеріальні блага. Для раціонального здійснен_

ня цього процесу та його ефективності він має бути керова_

ним. Головними інструментами керування матеріальним

виробництвом є господарський облік і контроль.

Техніка обліку передбачає кілька етапів. Це насамперед

спостереження за господарськими процесами та подальше

їх обчислення в певних показниках, що загальновживано

реєструється за заздалегідь обумовленою науково обґрунто_

ваною системою. Процес обліку завершується узагальнен_

ням отриманих даних. Практика свідчить, що тільки з до_

помогою згрупованих і узагальнених відповідно до вимог

матеріального виробництва показників можна успішно уп_

равляти економічною діяльністю підприємства.

Отже, господарський облік є кількісним відображенням

та якісною характеристикою процесів виконання завдань

економіки на різних її ділянках з метою якомога ефектив_

нішого керівництва та управління цими процесами.

Протягом історичного розвитку в процесі загального

підвищення рівня матеріально_технічної культури зміню_

вались і вдосконалювалися також методи, техніка і форма

обліку — від примітивних засобів і способів до використан_

ня складних сучасних комп’ютерних систем.

Господарська діяльність кожного виробничо_комерцій_

ного підприємства базується на найраціональнішому вико_

ристанні матеріальних і грошових ресурсів, а також часу

праці в процесі виробництва.

Головне завдання обліку — всебічне відображення та

фіксування господарських явищ. До всього, облік має не

просто реєструвати господарські процеси, а й активно впли_

вати на них, виявляти внутрішні резерви виробництва, сприяти виконанню планів, попереджати безгосподарність

та диспропорції в плануванні розвитку економіки, бороти_

ся із втратами й непродуктивними витратами, виявляти

причини відхилень від плану.

Велику роль облік відіграє як у забезпеченні збережен_

ня товарно_матеріальних цінностей і фінансових ресурсів,

так і в досягненні якомога ефективнішого та раціонального

їх використання.

Важливим складником обліку є також контроль за мірою

праці та споживання.

Названі завдання обліку не можуть бути успішно вирі_

шені, якщо він не відповідає таким вимогам: відповідність

показників обліку показникам плану, ефективність і якість,

точність, правдивість, об’єктивність, простота і чіткість,

економічність, своєчасність і оперативність.

У нашій країні облік організовано в єдину народногос_

подарську систему під державним централізованим керів_

ництвом.

Отже, облік — це насамперед кількісний відбиток і вимір

господарських явищ. Господарська діяльність та процес ви_

робництва, виходячи з різноманітності їхньої суті, потре_

бують наявності різних вимірників для кількісного відоб_

раження.

У повсякденній практиці застосовують три види вимір_

ників: натуральні, трудові й грошові.

За допомогою натуральних вимірників одержують дані

про кількість однорідних об’єктів обліку в одиницях вимі_

ру. В аналітичному обліку матеріальних цінностей, готової

продукції, товарів, основних засобів тощо використовують_

ся такі натуральні вимірники: довжини (сантиметри, мет_

ри та ін.), ваги (грами, кілограми та ін.), площі (квадратні

метри, гектари тощо), обсягу (літри, кубічні метри та ін.).

Трудові вимірники в одиницях часу (дні, години, хви_

лини) використовуються з метою обліку кількості відпра_

цьованого часу й праці, витрачених на виготовлення про_

дукції. Вони застосовуються під час нарахування заробіт_

ної плати працівникам підприємств, а також визначення

середньоспискового складу працівників, рівня продуктив_

ності праці тощо.

Грошові (вартісні) вимірники (гривні, копійки) — уні_

версальні, оскільки є своєрідним спільним знаменником

усіх господарських операцій і явищ, відображених раніше

в натуральних та трудових вимірниках.

Єдність системи обліку на підприємстві, в галузі, в дер_

жаві забезпечується трьома нерозривно пов’язаними

видами обліку: внутрішньогосподарським, статистичним

та бухгалтерським.

Внутрішньогосподарський (управлінський) облік — це

система оброблення та підготовки інформації про діяльність

підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управ_

ління підприємством. Він здійснюється безпосередньо на ро_

бочому місці (цех, склад тощо) і забезпечує спостереження

і реєстрацію певних виробничих і комерційних операцій та

інших чинників господарської діяльності підприємства,

організації, установи. Мета управлінського обліку — швид_

ке одержання інформації про хід виробництва, реалізації

продукції (робіт, послуг).

Внутрішньогосподарський (управлінський) облік існує

для оперативного планування і спостереження за розвитком

виробництва, виконанням робіт, послуг. Він охоплює гос_

подарські й виробничі операції, що не мають безпосередньо_

го відображення на рахунках бухгалтерського обліку. З до_

помогою цього обліку одержують дані про щоденний випуск,

відвантаження і реалізацію продукції, товарів, про виграш

сировини та інших матеріальних цінностей, про трудові ви_

трати, дотримання умов договірних постачань тощо.

Управлінський облік характеризується швидкістю одер_

жання облікових даних. За нього використовують всі три

види вимірників, але найчастіше — натуральний і грошо_

вий. Цей облік передбачає участь у його здійсненні всіх

служб підприємства.

З допомогою статистичного обліку вивчають кількісну

характеристику масових господарських процесів з метою

розкриття їхньої якісної своєрідності, використовуючи для

цього особливі наукові прийоми. Відомості про господарські

та виробничі зміни статистичний облік одержує з управлі_

нського і бухгалтерського обліку.

Наприклад, за даними статистичного обліку можна виз_

начити показники зростання продуктивності праці, знижен_

ня собівартості продукції, кількість працівників тощо.

Ці дані допомагають аналізувати результати різних про_

цесів і прогнозувати їх подальший розвиток. Отже, на ос_

нові статистичного обліку визначають кількісні та якісні по_

казники роботи кожного підприємства.

Бухгалтерський облік — це процес виявлення, вимірю_

вання, реєстрації, нагромадження, узагальнення, зберіган_

ня та передавання інформації про діяльність підприємства

для зовнішніх і внутрішніх користувачів, до яких належать

юридичні й фізичні особи, для прийняття ними рішень.

Основною умовою правильної організації бухгалтерсько_

го обліку є використання найраціональніших форм і методів

обліку, підвищення рівня його технічного озброєння.

Усі три види господарського обліку тісно пов’язані між

собою і доповнюють один одного.