ВСТУП

Початок XX ст. був досить насиченим на території сучасних західних областей України.

Будучи поділеною між кількома сусідніми державами, ця частина України була перетворена у

сировинний придаток, ринок збуту іноземних товарів. У вирішенні їх долі часто втручалася

міжнародна політика та міжнародні стосунки.

Особливо важким випробуванням піддавалася Галичина, вивченню якої і присвячена да-

не дослідження. Перебуваючи у складі Австро-Угорщини, вона була гноблена як в політично-

му, так і в соціально-економічному та національному розумінні.

Промисловість Галичини розвивалася дуже повільно. Сільське господарство теж було

спрямоване на забезпечення дешевих продуктів метрополії. У національному питанні прово-

дилась політика асиміляції українців.

Разом із розпадом Австро-Угорської імперії та утворенням Західно-Української Народної

Республіки виникла необхідність в розбудові державно-правових інститутів. Ця діяльність ча-

сто супроводжувалась помилками і власне їх аналізує в роботі автор даної роботи, проводячи

паралелі із сучасною Україною.

Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР) та Галицька СРР залишили досить поміт-

ний слід в історії розвитку держави і права України. Однак, не зважаючи на це, ця тема в ра-

дянський період була майже повністю виключена із сфери наукового дослідження через ідео-

логічні та інші міркування.

Тому, переважно дослідженням Західноукраїнської Народної Республіки займалися в цей

період вчені з числа української діаспори: зокрема В.Верига [1] 1), М.Лозинський[2] 2) ,

В.Кучабський [3] 3), М.Стахів [4] 4), М.Чубатий [5] 5), С.Ярославин [6] 6). Досліджували цей

період і вітчизняні вчені В.С.Кульчицький [7] 7), Б.Й. Тищик [8] 8) та інші [9] 9), однак їм у

цей період було важко зробити об’єктивні та неупереджені оцінки тим чи іншим історичним

подіям та діяльності органів ЗУНР і Галицької СРР.

І тільки після проголошення державної незалежності України 24 серпня 1991 р. вони

отримали змогу об’єктивно оцінити історичні події на території Західної України в 1918-1923

рр. Про це свідчать сучасні наукові розробки цих вчених [10] 10) та багатьох інших.

1) [1] Верига В. Галицька Соціалістична Советска Республіка (1920 р.) . – Нью-Йорк - Торонто - Париж - Мель-

бурн., 1986.

2) [2] Лозинський М. Галичина у рр. 1918-1920. – Відень., 1922.

3) [3] Kuzchabskij W. Die Westukraine im Kampfe mit Polen und dem Bolschewismus in den Jahren 1918-1923. – Berlin.,

1934.

4) [4] Стахів М. Західна Україна: Нарис історії державного будівництва та збройної і дипломатичної оборони в

1918-1923 рр. – Скрентон., 1959-1960.

5) [5] Чубатий М. Державний лад на західній області Української Народної Республіки. – Львів., 1921.

6) [6] Ярославин С. Визвольна боротьба на Західно-Українських Землях в 1918-1923 рр. – Філадельфія., 1956.

7) [7] Кульчицький В.С. Галицьке намісництво та його антинародна діяльність // Вісник Львівського університету.

Серія юридична., 1975; Кульчицький В.С. Галицька радянська республіка. – Львів., 1965.

) [8] Тищик Б.Й. Галицька Соціалістична Радянська Республіка (1920 р.) - Львів., 1970.

) [9] Карпенко О.Ю. До питання про характер революційного руху в Східній Галичині у 1918 // З історії

західноукраїнських земель. – К., 1957; Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. - Львів., 1995; Сливка Ю. Бо-

ротьба трудящих Східної Галичини проти іноземного поневолення. – К., 1973; та інші.

) [10] Кульчицький В.С., Настюк М.І., Тищик Б.Й. Історія держави і права України. – Львів., 1996; Тищик Б.Й.,

Вівчаренко С.А. Західноукраїнська Народна Республіка. 1918-1923 рр. - Коломия., 1993.

Лісна І.С. Становлення української державності в Галичині (1918-1923 рр.)