III. СПАДКУВАННЯ ЗА ЗАКОНОМ

Якщо фізична особа не залишила заповіту, або заповіт ви-

знано недійсним, або відсутні умови, які зазначені у заповіті,

або спадкоємці за заповітом не прийняли спадщину, або не за-

кликаються до спадкування, або вона розпорядилася лише час-

тиною свого майна, настає спадкування за законом. Отже спад-

кування за законом має місце тоді, коли не існує заповіту.

Підставами закликання до спадкування за законом є спо-

ріднення, сімейні стосунки, шлюб, усиновлення, перебування на

утриманні спадкодавця не менше 5 років до його смерті.

При спадкуванні за законом майно переходить до зазначених

спадкоємців відповідно до встановленої черговості, тобто точно

визначеного кола осіб, які спадкують одночасно.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право

на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги,

усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщи-

ни або відмови від її прийняття.

Крім цього законодавством встановлено можливість зміни

черговості одержання права на спадкування. Розглянемо цей

випадок.

Черговість одержання спадкоємцями за законом права на

спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим дого-

вором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття

спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який

не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на

обов’язкову частку у спадщині.

Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг,

може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із

спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови,

що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забез-

печувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через по-

хилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.