ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОКУРОРА ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ ПОРУШЕННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА МИТНИМИ ОРГАНАМИ УКРАЇНИ

Процес розбудови демократичної держави пов’язаний насамперед зі

створенням відповідної системи права. Природно, що визначне місце у цьому

процесі відведене органам прокуратури з притаманними лише їм

ексклюзивними функціями, на яких ґрунтується діяльність усієї правової

системи держави.

Після проголошення незалежності України вже через чотири місяці

Верховна Рада прийняла перший Митний кодекс України, в окремому розділі

якого сформульовано 18 видів порушення митних правил та визначено

особливий порядок провадження по них. Митний кодекс України 2002 року

збільшив кількість видів таких порушень до 27.

Від часу створення митних органів України, прийняття відповідних

кодексів на прокуратуру України додатково покладені функції щодо

здійснення нагляду за додержанням законності митними органами України під

час провадження в адміністративних справах про порушення митних правил та

дізнання у кримінальних справах про контрабанду.

В органах прокуратури (на рівні областей), а також в Генеральній

прокуратурі України були створені відповідні структурні підрозділи, на які

безпосередньо покладалося здійснення наглядової діяльності у цій сфері.

Відтоді минуло 15 років, упродовж яких прокуратурою накопичено

чималий досвід. Пленумом Верховного Суду України прийнято низку

постанов щодо цього питання, є також певні напрацювання і дослідження

науковців.

Водночас залишається чимало проблемних питань, на яких хотілося б

зупинитись детальніше.

Звісно, засобами прокурорського нагляду вдалося не лише

локалізувати численні порушення законності у діяльності митних органів, але

й домогтися значного зменшення порушень митних правил безпосередньо на

митному кордоні України. Зокрема, якщо в 2000 році було скоєно 81643

порушень митних правил, то в 2005 році – лише 19394.

Однак вжитих заходів прокурорського реагування виявилося

недостатньо для усунення порушень законодавства у діяльності митних

органів. Зокрема, із загальної кількості заведених у 2005 році

адміністративних справ про порушення митних правил під час подальшого їх

розгляду безпосередньо митними органами провадження закрито по 186

справах та у 1064 справах рішення про їх закриття винесене за результатами

судового розгляду.

Інакше кажучи, митними органами допущено брак у роботі, що

потягло за собою порушення прав та інтересів як громадян, так і юридичних

осіб, які охороняються законом. А органами прокуратури ці порушення

своєчасно не були виявлені.

З огляду на наведене виникає питання, наскільки ефективно було

організовано і здійснювався прокурорський нагляд на початкових стадіях

провадження? Адже за ст. 250 КУпАП, здійснюючи нагляд за додержанням і

правильним застосуванням законів при провадженні у справах про

адміністративне правопорушення, прокурор наділений широкими

повноваженнями. З самого початку адміністративного провадження прокурор

має право: знайомитися з матеріалами справи, перевіряти законність дій

органів (у даному разі – митних) і посадових осіб під час провадження у

справі, а також вчиняти інші передбачені законом дії.

Отож від початкової стадії провадження і до винесення кінцевого

рішення у справі має здійснюватися ефективний прокурорський нагляд із

метою недопущення жодних порушень закону. А в разі їх виявлення повинні застосовуватись передбачені законом заходи реагування та потрібно

домагатися їх повного усунення.

У проведеному Генеральною прокуратурою України в 2005 році

«Узагальненні стану прокурорського нагляду за додержанням вимог

кримінально-процесуального законодавства та законодавства про

адміністративні правопорушення митними органами при проведенні дізнання і

провадженні у справах про порушення митних правил…» зазначається лише

про те, що більшість судових рішень про закриття адміністративних

проваджень про порушення митних правил є обґрунтованими.

Крім того, йдеться також і про те, що однією з основних причин

закриття адміністративних справ або повернення їх судами на додаткову

перевірку є порушення службовими особами митних органів вимог п.1 ст. 247

КУпАП, неповнота та поверховість перевірок. І, на жаль, жодних зауважень

щодо якості здійснюваного прокурорського нагляду.

Водночас наказом Генерального прокурора України № 4/4 гн від

8 червня 2006 року «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням

законів органами Державної митної служби та Державної прикордонної

служби України» передбачено, що у кожному конкретному випадку

прокурорам необхідно самостійно визначатися щодо участі в розгляді

адміністративних справ про порушення митних правил, а в окремо визначеній

наказом категорії справ забезпечити обов’язкову участь.

Оскільки Розділом XV «Перехідні положення» Конституції України

прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію

нагляду за додержанням і застосуванням законів, то і повноваження, надані

прокурору ст. 250 КУпАП, мають реалізовуватися повною мірою.

Щодо функції нагляду за додержанням законів митними органами при

провадженні дізнання. Під час узагальнення стану прокурорського нагляду

працівниками органів прокуратури здебільшого робиться акцент на

додержанні законодавства митними органами. А безпосередній предмет

аналізу залишається поза увагою дослідників.

В окремих узагальненнях досить часто наводяться приклади, коли

всупереч вимогам КПК України та з метою штучного нарощування показників

своєї роботи митні органи вдаються до порушення фактових кримінальних

справ за однорідними епізодами, об’єднуючи їх згодом в одне провадження, а

також про безпідставно порушені кримінальні справи. Далі йдеться про

кількість внесених документів реагування та притягнутих до відповідальності

осіб.

Однак основне питання – рівень виконання покладеної на прокуратуру

наглядової функції (на даному напрямі діяльності) так і залишається без

відповіді.

А тим часом у 2005 році закрито провадження у кожній другій

кримінальній справі про контрабанду, які порушувалися митницями

Дніпропетровської та Миколаївської областей. Кожну третю – в АР Крим,

Запорізькій, Чернівецькій, Херсонській областях та м. Севастополі.

Траплялися і незаконні затримання громадян у зв’язку з безпідставно

порушеними справами.

З огляду на такий стан речей під час проведення аналізів і узагальнень

стану виконання покладених на органи прокуратури функцій потрібно

виходити насамперед із завдань прокурорського нагляду, в той час як

зазначені документи за своєю суттю окреслені наведенням численних фактів

порушення законів у діяльності певних органів.

Отож без ретельного дослідження проблемних питань в організації

наглядової діяльності аналітична робота може врешті-решт призвести до

зниження рівня практичної компетентності прокурорських працівників.