ЩОДО ПРІОРИТЕТНОСТІ ПРОКУРОРСЬКИХ ФУНКЦІЙ

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 

У контексті теми конференції доцільно звернути увагу на ієрархію

функцій прокуратури.

Кримінальне переслідування і державне обвинувачення в суді, на нашу

думку, не повинні розглядатися як першочергові та найважливіші. Ми

вважаємо, що, з точки зору соціальної цінності та нагальності питання, яке

обговорюється, першочерговою має бути функція захисту прав людини і

громадянина. Стверджуючи це, ми керуємося низкою чинників, передусім

приматом прав і свобод людини та громадянина над будь-якими іншими

цінностями.

По-друге, це міжнародно-правовий чинник. Досить згадати декларацію

прав людини і громадянина, судову практику Європейського суду з прав

людини, де визначається, що права і свободи людини є пріоритетними. По-

третє, конституційний чинник, насамперед ст. 3 Конституції України, яка

визначає, що вищою соціальною цінністю є права та свободи людини і

громадянина, її недоторканність, і що держава має забезпечувати їх

недоторканність.

По-четверте, хотілося б звернути увагу на організаційний чинник, а

саме: можливість прокурора оперативно, як зазначалося, вирішувати проблему

захисту порушеного права. До цього треба додати також чинник громадської

(суспільної) свідомості, який роками історично сформувався в українському

суспільстві. Куди йде з заявою пересічний громадянин, коли порушуються

його права й обов’язки? До прокурора. Якщо цю функцію прокуратури, яка

зараз оспорюється представниками міжнародних організацій, буде

виключено, що говоритимемо такому громадянинові? Що у нас немає такої

функції? Звертайтесь до суду? Вже багато говорилося, скільки процесуальних, матеріальних, організаційних та інших питань виникає у зв’язку із зверненням

до суду.

Насамкінець хотілося б зазначити про збереження такої функції

прокурора, як профілактична. Перевіряючи заяву громадянина про порушення

його прав, прокурор нерідко стикається з порушеннями законодавства, які

вимагають більш ретельних, ґрунтовних рішень з його боку аж до можливості

кримінального переслідування тих осіб, які порушили такі права.

Щодо місця прокурора в системі розподілу влади, тобто до якої гілки

влади належить віднести прокуратуру, вважаю, що логічно відносити її до

судової гілки влади, але враховуючи зауваження, зроблені в цій аудиторії

щодо організаційного законодавчого визначення співвідношення між

діяльністю прокуратури та суду у здійсненні правосуддя.

Як зазначалося кимось із виступаючих на нашій конференції, пріоритет у

відправленні правосуддя, у захисті прав і свобод людини та громадянина

належить і має належати суду. Це і конституційна вимога. Що ж до

прокуратури, то вона має виконувати забезпечувальну роль у цьому дійстві. На

стіл судді в ідеалі має потрапляти справа «опрацьована» прокурором. Окрім

того, це забезпечить більшу ефективність правосуддя, зменшить кількість

судових помилок.