ТРАНСФОРМАЦІЯ ФУНКЦІЇ НАГЛЯДУ ЗА ЗАКОННІСТЮ У ФУНКЦІЮ ЗАХИСТУ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 

Вдосконалення законодавства про прокуратуру має бути пов’язане

насамперед із завданням побудови в Україні демократичної та правової

держави, де головними будуть додержання принципів верховенства права,

дотримання гарантованих прав і свобод людини та громадянина, законності в

усіх сферах суспільного життя. Створена за радянських часів система органів

прокуратури та форми її діяльності відповідали умовам адміністративно-

командної економіки. Разом з тим нові соціально-економічні умови вимагають

інших кардинально нових підходів до її організації. Хоча не треба

перекреслювати ті позитивні здобутки та напрацювання, які ми маємо на

даний час.

У зв’язку з інтеграцією України до світового співтовариства, яка має

здійснюватись на основі демократичних міжнародно-правових стандартів, є

нагальним доступ правової регламентації змісту і структури функцій

прокуратури. Сьогодні найбільш дискусійним як серед практичних

працівників, так і вчених є питання доцільності виконання органами

прокуратури функції нагляду за додержанням та застосуванням законів.

Прихильники точки зору про необхідність залишити за прокуратурою функції

нагляду за додержанням та застосуванням законів наводять різні аргументи на

користь своєї позиції. Ці аргументи загалом зводяться до такого: в Україні, в

умовах перехідного періоду, на даний час не існує державного органу, який би

ефективніше, ніж прокуратура, виконував функції нагляду за додержанням

законів суб’єктами державного та суспільного життя.

Неприйнятною, на мою думку, є пропозиція повністю ліквідувати

функцію нагляду за додержанням та застосуванням законів, оскільки наша

держава на сучасному етапі розвитку суспільства просто неготова до такого рішучого кроку через низку чинників, які називалися всіма іншими

учасниками конференції, і необхідності їх згадувати немає. Тому вважаємо

більш правильною точку зору про необхідність реформування вказаної вище

наглядової функції прокуратури. Зокрема, йдеться про трансформацію нагляду

за додержанням і застосуванням законів у захист прав і свобод людини і

громадянина, державних і суспільних інтересів та представництва їхніх

інтересів у суді в випадках, визначених законом, як це пропонується у проекті

закону України про внесення змін до Конституції України, розробленого

Генеральною прокуратурою України. Варто зазначити: запропонована функція

суттєво відрізняється від попередньої – нагляду за додержанням та

застосуванням законів – та може стати дієвим механізм щодо забезпечення

дотримання прав і свобод людини та громадянина, правопорядку та

законності. На необхідність впровадження такого механізму, який здатен

швидко й ефективно відновити порушені права та свободи, забезпечити захист

суспільних і державних інтересів, вказують ті обставини, що сучасна судова

система України неспроможна буде вирішити величезну кількість справ щодо

урегулювання певних конфліктних ситуацій, які вирішуються сьогодні

органами прокуратури. Через низький рівень життя, не кожний громадянин

може сплатити держмито в суді чи оплатити послуги адвоката, розмір плати за

послуги яких нерідко більший, ніж місячний заробіток того громадянина.

Як правильно зазначає професор Руденко, прокурори безоплатно й

оперативніше за суддів реагують на порушення чинного законодавства і прав

громадян. Тому саме прокуратурі надають перевагу громадяни в захисті своїх

прав. У всіх цих випадках прокуратура не підміняє суд, а допомагає йому,

позбавляючи значної маси правових спорів, які могли б, але не стали

предметом судового розгляду внаслідок своєчасного використання

прокурором своїх наглядових повноважень. Тобто завданнями прокуратури є

доповнення судових форм захисту прав і свобод альтернативними.

Варто також зазначити, що при захисті прав і свобод людини та

громадянина, державних і суспільних інтересів, на відміну від нагляду за

додержанням та застосуванням законів, заперечується можливість проведення тотальних перевірок підприємств, установ чи організацій, не врегульованих

законом. Відповідно до діяльності контролюючих органів робиться акцент на

реагуванні прокуратури на порушення прав, виявлення причин та умов таких

порушень, вжиття заходів щодо відновлення порушених прав, захист інтересів

суспільства та держави.

При цьому необхідно, з нашої точки зору, в Законі України «Про

прокуратуру» чітко визначити приводи та підстави захисту прав і свобод

суспільних чи державних інтересів, здійснення прокурором представницьких

інтересів у суді, його повноважень, особливо на стадії підготовки заяви до

суду. Таке визначення чітко окреслює межі діяльності прокурора щодо захисту

прав і свобод громадян, інтересів суспільства та держави.

Потрібно підтримати вчених, які пропонують надати прокурору

право на звернення до відповідних органів і службових осіб з пропозицією про

усунення порушень закону при виданні, прийнятті правових актів, вчиненні

дій, які суперечать закону, у разі, коли такі порушення мають безспірний

очевидний характер. У разі невжиття необхідних заходів у визначений

законом термін чи залишення відповідних пропозицій без розгляду прокурор

повинен звернутися з відповідною заявою до суду. Крім того, необхідно

передбачити санкції за безпідставне невиконання пропозицій прокурора у

випадках визнання судом заяви прокурора обґрунтованою. Насамкінець

доцільно зазначити, що прокуратура України повинна не тільки

реформуватися відповідно до принципів, визначених Конституцією та

нормами міжнародного права, а й сприяти позитивним змінам у нашому

суспільстві та державі, зміцненню законності та забезпеченню правопорядку,

верховенства права.