КОНСТИТУ ЦІ ЙНЕ ПОДАННЯ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇ НИ ТА РЕЗ УЛЬТАТИ ЙОГО РОЗ ГЛЯДУ

Відповідно до статті 41 Закону України «Про Конституційний Суд

України» прокуратура України як орган державної влади має право на

конституційне подання з питань надання висновків Конституційним Судом

України у справах щодо офіційного тлумачення Конституції України та

законів України.

Конституційне подання до Конституційного Суду України про

офіційне тлумачення Конституції України та законів України, яке відповідає

вимогам, передбаченим статтею 150 Конституції України, та статтям 39 і 93

Закону України «Про Конституційний Суд України», є (служить) приводом

для розгляду справи.

Згідно зі статтею 93 Закону України «Про Конституційний Суд

України» підставою для конституційного подання щодо офіційного

тлумачення Конституції України та законів України є практична необхідність

у з’ясуванні або роз’ясненні, офіційній інтерпретації положень Конституції

України та законів України. Якщо наявність підстав для розгляду справи

зобов’язує Конституційний Суд України прийняти конституційне подання до

розгляду, то наявність підстави для конституційного подання зобов’язує суд

відкрити конституційне провадження у справі, розглянути його в судовому

засіданні і винести щодо нього мотивоване рішення.

Прокуратура України має право на конституційне подання про

офіційне тлумачення лише тих положень Конституції України та законів

України, які стосуються питань, віднесених до її відання.

Тому практична необхідність офіційного тлумачення Конституції

України та законів України має бути пов’язана з функціями, призначенням,

повноваженнями прокуратури України і юридично обґрунтована в

конституційному поданні.

Практична необхідність офіційного тлумачення Конституції України

або законів України може бути обумовлена незрозумілістю (двозначністю,

розпливчастістю, неточністю, нечіткістю) їх окремих положень, або

неоднозначним застосуванням, або хоча й однозначним, але неправильним їх

розумінням і застосуванням у масштабах усієї країни тощо. Офіційне

тлумачення Конституції України або законів України саме і покликане

подолати ці обставини, зробити, зокрема, незрозумілі положення чіткими й

зрозумілими.

Неоднозначність застосування положень Конституції України або

законів України судами України, іншими органами державної влади полягає в

тому, що за юридично однакових обставин у справах однієї і тієї ж категорії

положення Конституції України або законів України застосовуються по-

різному у правозастосовчій загальній практиці. Конституційний Суд України

має дійти однозначного і правильного висновку щодо змісту норм права.

Цього потребує закон виключеного третього, в якому йдеться про те, що з двох

тверджень, котрі суперечать одне одному, одне неодмінно є істинним, а інше –

хибним, і будь-якого третього істинного твердження не існує.

Об’єктом офіційного тлумачення Конституційного Суду України є

чинні Конституція України та закони України, прийняті як до, так і після

набуття чинності Конституцією України. Закони, які не набрали чинності, та

закони, які втратили силу, офіційному тлумаченню Конституційним Судом

України не підлягають. Але об’єктом офіційного тлумачення Конституційного

Суду України можуть бути закони або їх окремі положення, які

застосовуються в зв’язку з їх переживаною (ультраактивною) силою.

Офіційному тлумаченню Конституційного Суду України підлягають

закони, які відповідають Конституції України. Тому офіційному тлумаченню

законів передує з’ясування питання їх відповідності Конституції України

(конституційності). Якщо виявиться, що закон не відповідає Конституції

України, суперечить їй, він визнається неконституційним, з усіма наслідками. Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам

актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у

встановленому законом порядку ( ч. 3 ст. 152 Конституції України).

Якщо можливі різні інтерпретації певних положень Конституції

України або законів України і ці тлумачення не суперечать Конституції

України, вирішувати такі питання, конкретизувати такі положення повинен

парламент. Інакше своїм тлумаченням указаних положень Конституції або

законів України Конституційний Суд України обмежував би повноваження

Верховної Ради України.

У тих випадках, коли існують прогалини в Конституції або необхідне

видання законів для врегулювання певних відносин, Конституційний Суд

України повинен відмовлятися від тлумачення, адже в таких випадках немає

предмета тлумачення.

Відсутність права на конституційне подання або невідповідність його

встановленим вимогам, як і непідвідомчість Конституційному Суду України

питань, порушених у конституційному поданні, є підставами для відмови у

відкритті провадження в Конституційному Суді України. Так, Конституційний

Суд України відмовляє у відкритті конституційного провадження щодо

офіційного тлумачення Конституції України та законів України, коли суб’єкти

права на конституційне подання просять дати юридичну консультацію, не

наводять в поданні правового обґрунтування щодо необхідності офіційного

тлумачення тощо.

Конституційний Суд України за результатами розгляду справ щодо

офіційного тлумачення Конституції України та законів України приймає

рішення. Їх правова природа похідна від положення Конституційного Суду

України в системі механізму держави і його компетенції. Правова природа

офіційного тлумачення Конституції України та законів України полягає в їх

з’ясуванні й роз’ясненні, інтерпретації, встановленні справжнього змісту,

тобто в певній констатації, а не в їх поправках, змінах чи доповненнях.

Метою офіційного тлумачення Конституційним Судом України

положень Конституції України та законів України є встановлення їх однозначного і правильного розуміння та застосування на всій території

держави і надання роз’яснення щодо цього.

Змістом офіційного тлумачення Конституційним Судом України

положень Конституції України та законів України є їх конкретизація,

уточнення, деталізація. Це інтерпретаційні норми, в яких подані приписи з

тлумаченням, як розуміти певний термін, вислів або правову норму в цілому,

як її застосовувати. Це – нормативне тлумачення, норми-роз’яснення, вони

сприяють правильній реалізації Конституції України та законів України і в

цьому аспекті є допоміжними правилами. Їх допоміжний характер виявляється

і в тому, що вони не можуть застосовуватись окремо, самостійно, без

роз’яснювальних положень Конституції України та законів України, вони

діють тільки разом з положеннями, які тлумачилися, і не можуть бути

нормативною основою правозастосовчих актів. Вирішуючи конкретні справи,

необхідно посилатися на правові норми Конституції та законів України як на

юридичні підстави для рішення, і лише додатково – на їх офіційні роз’яснення

Конституційним Судом України.

Функціональне призначення рішень Конституційного Суду України

про офіційне тлумачення Конституції України та законів України – це

юридичний спосіб забезпечення їх правильного і однозначного розуміння і

застосування, а отже й один із юридичних засобів зміцнення конституційної

законності, охорони Конституції України.

Юридична сила офіційного тлумачення Конституційним Судом

України положень Конституції України та законів України полягає в тому, що

воно (роз’яснення) має державний загальнообов’язковий характер, що за

юридичною силою наближає його до роз’яснювальних положень Конституції

України.

Офіційні тлумачення Конституційним Судом України положень

Конституції України та законів України мають за своєю обов’язковістю вищу

юридичну силу порівняно з тлумаченнями, що здійснюються іншими

державними органами, посадовими та службовими особами. Адже

Конституція України не передбачає автентичного тлумачення ані її положень,

ані законів України.

Рішення Конституційного Суду України про офіційне тлумачення

Конституції України та законів України як допоміжний акт за своєю

юридичною силою розташовується (знаходиться у субпідрядному положенні)

за актом, що роз’яснюється, в такій послідовності: тлумачення положень

Конституції – після тексту Конституції, тлумачення законів – після тексту

законів.

Сфера дії (територія, коло осіб і коло випадків) рішень

Конституційного Суду України про офіційне тлумачення Конституції України

та законів України співпадає зі сферою дії останніх, і вони є нормативними.

Чинність у часі офіційного тлумачення Конституційним Судом

України Конституції та законів України визначається чинністю норми права,

що тлумачиться. До того ж тлумачення однієї і тієї самої норми не може

змінюватися протягом цього часу, якщо ця норма безпосередньо або

опосередковано не змінювалася.