КООРДИНАЦІЯ ДІЙ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ З ТОЧКИ ЗОРУ ЇЇ ВІДПОВІДНОСТІ МІЖНАРОДНИМ СТАНДАРТАМ ПРОКУРОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Розглядаючи координацію прокуратурою дій правоохоронних органів

з точки зору відповідності міжнародним стандартам, хочемо зазначити, що

відповідно до чинного законодавства прокуратура здійснює координацію

діяльності правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю (ст. 10

Закону України «Про прокуратуру»).

Ця функція є традиційною в діяльності органів прокуратури України,

а багаторічний досвід роботи дає підстави зробити висновок про її успішне

виконання.

Практика свідчить, що скоординовані дії правоохоронних органів, на

які законодавством покладені завдання і обов’язок зміцнення законності і

боротьби зі злочинністю, підвищують результативність їхньої діяльності.

Тісна взаємодія та відпрацювання спільних заходів цих органів

(прокуратури, МВС, СБУ, Державної податкової адміністрації, державної

митної служби та інших) по боротьбі зі злочинністю сприяє стабілізації

криміногенної обстановки, зміцненню законності і правопорядку в державі.

Серйозними проблемами будь-якої держави та сучасного

суспільства загалом є злочинність та її прояви в різних формах.

Як і в Україні, в окремих державах на прокуратуру також

покладається обов’язок здійснювати координаційну діяльність.

Так, це передбачено у законі «Про прокуратуру»,

наприклад, Російської Федерації (ст. 8), Республіки Узбекистан (ст. 8),

Республіки Таджикистан (ст. 3), Грузії (ст. 20) та інших. Як зауважила у

своєму виступі представник Генеральної прокуратури Республіки

Бєларусь Н. Ю. Матвєєва, така норма внесена до проекту Закону «Про

прокуратуру».

Наприклад, ст. 8 Закону Республіки Узбекистан встановлює, що

Генеральний прокурор і підпорядковані йому прокурори з метою ефективної

боротьби із злочинністю координують діяльність відповідних органів, що

здійснюють ОРД, дізнання і попереднє слідство.

Ст. 20 Закону Грузії встановлює, що прокуратура аналізує

діяльність щодо боротьби із злочинністю, надає інформацію органам

державної влади і місцевого самоврядування, розробляє заходи подолання

злочинності, запобігання і викорінення останньої; у встановленому законом

порядку здійснює координацію діяльності органів дізнання і попереднього

слідства.

У Проекті Закону України «Про внесення змін до Конституції

України» пропонується визначити, що прокуратура виконує й інші функції,

передбачені законом, до яких належить і координаційна діяльність.

Такий підхід вбачається вірним, адже здійснення прокуратурою

координації діяльності правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю є

функцією похідною (допоміжною) від основних конституційних функцій.

Така позиція загалом відповідає Експертним висновкам експертів

Інституту Монте-Карло з міжнародних досліджень (В. Швіммер, В. Фурман, М.

Лесаж) п.п. 20, 35 та Венеціанської комісії, які у своїх висновках і

рекомендаціях вказують, що інші функції можуть бути такими допоміжними

функціями, необхідними чи доцільними для виконання конституційних завдань

прокуратури, і наголошують на необхідності конкретного визначення їх

природи і чіткого формулювання, на чому акцентував увагу у своєму виступі

пан Джеймс Гамільтон.

Розглядаючи координацію дій правоохоронних органів у межах

боротьби зі злочинністю у сфері кримінального переслідування, варто

зазначити, що функція кримінального переслідування передбачена

міжнародними нормами і стандартами, зокрема Рекомендацією ПАРЄ 1604

 (2003) про роль прокуратури в демократичному правовому суспільстві та

Рекомендацією (2000) 19 Комітету Міністрів Ради Європи щодо ролі

прокуратури у системі кримінального судочинства.

Викладене дає підстави зробити висновок, що координаційна

діяльність прокуратури щодо боротьби зі злочинністю за своїм

призначенням, змістом і метою не суперечить міжнародним стандартам.

Вона є дієвим механізмом об’єднання зусиль правоохоронних органів у

протидії злочинності і корупції.

Проблеми, актуальні нині для будь-якої окремо взятої держави, це

тероризм, наркоманія, корупційна, організована злочинність, що не визнає

кордонів.

Питання про вирішення цих проблем поставлене на порядок денний і

в країнах Європейського Союзу.

Спеціальна сесія Європейської Ради, до якої входять керівники країн

або урядів держав, що є членами Європейського Союзу, у жовтні 1999 року в

м. Тампері (Фінляндія) погодила заходи практичних дій, одним із напрямів

яких є координація роботи національних правоохоронних служб через

спеціальні установи (Європол, Євроюст).

Наприклад, одним із завдань Євросоюзу є «сприяти належній

координації національних органів, уповноважених здійснювати

кримінальне переслідування і допомагати в розслідуванні справ,

пов’язаних із організованою злочинністю». Однією з проблем сучасного

державного управління Європейського Союзу є об’єднання зусиль

правоохоронних органів країн, що входять до нього, і координація їх роботи.

Аналогічні проблеми виникають і в роботі правоохоронних органів

України, де для ефективної боротьби зі злочинністю необхідно об’єднати

зусилля і скоординувати їх дії на головних напрямах.

Це підтверджує необхідність координації дій правоохоронних органів

по боротьбі зі злочинністю не тільки в рамках однієї країни, а й у

міждержавному просторі.

Хочемо висловити сподівання, що обговорення запропонованих

законопроектів, обмін думками, зауваження міжнародних експертів дадуть

змогу зробити виважені кроки на шляху реформування органів прокуратури у

відповідності до демократичних міжнародних стандартів.