ПРОБЛЕМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОКУРОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 

Однією з основоположних проблем реформування прокурорської системи у

процесі розбудови правової держави є підвищення ефективності роботи

прокурорів. Формула реформування цього правового інституту в сучасних

умовах разом із вирішенням питання щодо визначення місця і ролі

прокуратури в системі державних органів в кінцевому рахунку передбачає

саме оптимізацію і підвищення ефективності прокурорської діяльності на всіх

напрямах. Про підвищення ефективності роботи правоохоронних інституцій:

національних систем кримінального судочинства, і насамперед прокурорської

діяльності в суді, йдеться і в міжнародно-правових документах (Рекомендація

R(2000)19).

Для оптимізації прокурорської системи та підвищення ефективності

прокурорської діяльності необхідно належним чином оцінити результати

виконаної роботи. Проблема підвищення ефективності роботи прокурорів за

своїм змістом є багатогранною. Аналіз нормативно-правових актів, виданих

Генеральною прокуратурою України, дає змогу відзначити в більшості з них

позитивну тенденцію відмови від практики оцінки прокурорської діяльності

тільки за кількісними показниками, що намітилася останнім часом, і перехід

до категорії ефективності як визначального чинника оцінки результатів роботи

прокурорів. Проте через відсутність ґрунтовної теоретичної розробки вказаної

проблеми вітчизняними науковцями дискусійним залишається питання щодо

визначення категорії ефективності прокурорської діяльності та критеріїв

оцінки ефективності роботи прокурора.

У теорії юридичної науки ефективність прокурорської діяльності загалом визначається як ступінь досягнення поставлених перед прокуратурою цілей і

завдань.

Категорія ефективності, будучи пов’язаною з досягненням системи

корисних цілей, входить до складу категорії оптимальності, яка включає в

себе, крім того, організаційне вдосконалення системи, ціледосягнення і

соціальну цінність системи. Ефективність – одна зі складових оптимальності

системи. Подальше реформування органів прокуратури повинно бути

спрямоване на створення саме оптимальної прокурорської системи.

Забезпечення належної оптимальності функціонування інституту органів

прокуратури потребує підвищення ефективності роботи прокурорів. Одним із

пріоритетних напрямів теорії прокурорської діяльності в умовах судово-

правової реформи є подальша розробка єдиної системи критеріїв оцінки

ефективності роботи прокурора, які б виступали дієвими важелями управління

прокурорською системою. Для запровадження міжнародних рекомендацій

пропонується введення критеріїв оцінки ефективності роботи прокурорів за

кінцевими результатами. Вони мають бути чітко висвітлені в нормативних

актах Генерального прокурора. Належній оцінці ефективності роботи мають

слугувати реальні цілі й завдання прокурорської діяльності, які повинні мати

точне формулювання в законодавстві та відповідати функціональним

обов’язкам прокурорів. Першим кроком в цьому напрямі має стати Концепція

підвищення ефективності діяльності прокуратури.

Ефективна робота прокурорів і прокурорської системи загалом може бути

забезпечена тільки за умови чіткого визначення місця і ролі даної державної

інституції у правовій державі. Віднесення прокуратури до судової гілки влади

на правах автономії на прикладі Російської Федерації створить реальні умови

для підвищення ефективності роботи прокурорів.