§ 4.4 Спадкування корпоративних прав
1. Об’єкт спадкування. Передусім слід визначитися з тим, щo буде спад-
куватися. Інакше кажучи — з тим об’єктом, який входитиме до складу
спадщини. На практиці виникли такі варіанти спадкування:
а) право на участь у товаристві;
б) право на частку в статутному (складеному) капіталі;
в) корпоративних прав учасника товариства.
Право на участь у товаристві визначене в ст. 100 ЦК України як осо-
бисте немайнове право, яке не може окремо передаватися іншій особі.
Звичайно, що одразу постають питання про можливість його передання
в сукупності з іншими правами, а якщо така можливість існує, то з якими
саме. Не вирішує цього питання й ч. 1 ст. 1219 ЦК України , в якій зазнача-
Окремі питання спадкування 79
ється, що не входять до складу спадщини право на участь у товаристві,
якщо інше не встановлено законом або установчими документами.
Найприйнятнішим є розуміння спадкування права на частку в статут-
ному (складеному) капіталі (на кшталт договорів про відчуження цих
прав1).
Корпоративні права об’єктом спадкування безпосередньо бути не мо-
жуть, оскільки до спадкоємців вони безумовно не переходять. Спадкоємець
може набути корпоративних прав (прав учасника господарського товари-
ства) лише за згодою інших учасників на його вступ до товариства.
Якщо корпоративні права втілено в акції (тобто, коли йдеться про спад-
кування прав акціонера), то об’єктом виступає акція як цінний папір.
Отже, можна підсумувати:
– якщо корпоративні права втілено в акції, то спадкуватимуться акції;
– якщо корпоративні права такого втілення не набули (права учасників
інших господарських товариств), то спадкується частка в статутному
(складеному) капіталі.
2. Порядок спадкування та умови набуття спадкоємцями корпоратив-
них прав.
Акція як об’єкт цивільних прав та цінний папір успадковується, і до спад-
коємців акціонера переходять усі права, що надаються нею. Тобто спадко-
ємці стають акціонерами (учасниками АТ), а значить, до них переходять
як майнові, так і немайнові права участі в товаристві (корпоративні права).
При цьому немає ніяких розбіжностей між спадкуванням акцій та інших
речей.
Спадкування права на частку в складеному капіталі повних товариств
також урегульовано неоднозначно. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 129 ЦК України по-
вне товариство може прийняти рішення про визнання учасника повного
товариства таким, що вибув із його складу, у разі смерті (або оголошення
його померлим) — за відсутності спадкоємців. По-перше, навряд чи тут
можливі варіанти, адже померлий учасник, звичайно, вже не перебуває
у зв’язку з товариством. При цьому байдуже, наявні чи відсутні в нього
спадкоємці. Сам факт смерті свідчить про вибуття учасника з повного
товариства. По-друге, замість нього може бути прийнятий до товариства
спадкоємець. Однак для цього йому треба вступити до товариства (ч. 2 ст. 130
ЦК України). Очевидно, що він має виразити свою волю, а повне товариство —
свою волю щодо його прийняття до складу учасників. По-третє, якщо
повне товариство не бажає приймати учасника, то воно виносить рішення
про вибуття померлого учасника і про відмову його спадкоємцям у при-
йнятті до складу учасників. По-четверте, згідно з ч. 2 ст. 130 ЦК України, якщо спадкоємець учасника повного товариства не вступив у повне това-
риство, йому виплачується вартість частини майна товариства, пропор-
ційна частці померлого учасника в складеному капіталі товариства. Причини,
за яких спадкоємець не вступив до товариства, не мають значення — чи
він відмовився від вступу, чи йому відмовили.
Наведене вище свідчить, що, не може йтися і про спадкування частки
в складеному капіталі повного товариства, адже спадкоємець набуває
лише право вимоги проведення з ним розрахунків, якщо він не вступив
до товариства. І навпаки, якщо він вступає до товариства, то це робиться
шляхом його прийняття до складу учасників, тобто він не тільки є учасни-
ком спадкових відносин, а й корпоративних, які в сукупності нададуть
йому права участі в товаристві (корпоративних прав).
Отже, якщо в складі спадщини фігурує право на частку в складеному
капіталі повного товариства, і спадкоємець померлого учасника повного
товариства її успадкував, то він усе одно не став з цього моменту учасником
товариства. Для цього йому необхідно звернутися до товариства з письмо-
вою заявою, а товариство має прийняти рішення про його вступ до складу
учасників. Таке рішення приймається учасниками, як і всі інші рішення,
згідно з ч. 1 ст. 121 ЦК України — за взаємною згодою всіх учасників, якщо
інше не передбачено засновницьким договором.
Не менше проблем зі спадкуванням у командитних товариствах.
Якщо спадкується частка померлого учасника з повною відповідальністю,
то складається така ж само ситуація, як було зазначено вище про спадку-
вання частки учасника повного товариства. Якщо спадкується частка
вкладника, то з цього приводу ЦК України не містить ніяких правил. У та-
кому разі можливі два варіанти: (а) аналогічно спадкуванню повних
учасників; (б) спадкування частки померлого вкладника приводить до ав-
томатичного набуття його спадкоємцями прав участі (корпоративних прав).
Очевидно, другий варіант більше відповідає сутності відносин у коман-
дитних товариствах, адже при переданні своєї частки вкладник лише по-
відомляє про це товариство (п. 6 ч. 2 ст. 127 ЦК України). Тому й при
спадкуванні має бути застосоване таке ж правило.
Схожі процеси зі спадкуванням частки у статутному капіталі товари-
ства з обмеженою відповідальністю, оскільки ч. 5 ст. 147 ЦК Українита-
кож встановлює певну умову для цього. Разом із тим за наявності схожих
рис існують і розбіжності в регулюванні цього питання. Так, у зазначеній
нормі йдеться про перехід частки померлого до спадкоємця, внаслідок
чого спадкоємець стає учасником, але якщо статутом не передбачено, що
такий перехід прав допускається лише за згодою інших учасників товари-
ства. Тобто, тут діє правило немов би прямо протилежне: якщо спадкоємцю учасника повного товариства насамперед треба отримати згоду на при-
йняття його до складу учасників, то спадкоємцеві учасника ТОВ це належить
зробити лише в разі, якщо такий порядок встановлює статут ТОВ.
Слід звернути увагу також на те, що в указаній статті йдеться про згоду
учасників товариства, а не про прийняття рішення загальними зборами.
По-перше, для згоди мають бути опитані всі учасники, і всі вони (а не біль-
шість) мають погодитися зі спадкуванням частки. По-друге, для цього
не обов’язково скликати загальні збори, а можна це питання вирішувати
й іншим чином. По-третє, в ЦК України не вказується, що спадкоємець
приймається (або вступає) до ТОВ, а зазначається, що до нього переходить
частка померлого учасника, якщо є на це згода інших учасників.
У випадках якщо спадкоємець не виявив згоди вступити в ТОВ або
інші учасники ТОВ не надали згоди на перехід до нього права на частку
в статутному капіталі ТОВ, у спадкоємця виникає право вимагати від ТОВ
сплатити йому частку майна ТОВ, пропорційну частці померлого. Склада-
ється цікава ситуація, коли частка в статутному капіталі не переходить
до спадкоємця, а натомість переходить право майнової вимоги.
Отже, можна говорити про автоматичність набуття у спадщину прав
учасника ТОВ або умовність такого набуття (при згоді інших учасників).
Це має значення для реалізації корпоративних відносин, наприклад, чи
будуть ураховуватися голоси померлого учасника (або його спадкоємця),
чи їх не враховувати при визначенні кворуму на загальних зборах.
Жодних подібних нюансів не виникає при спадкуванні майна учасника
товариства власників житлового будинку, до спадкоємців якого авто-
матично переходять усі майнові права спадкодавця — не тільки власника
квартири (тоді до складу спадщини включатиметься право на квартиру),
а і його права як учасника товариства власників будинку. Необхідно також
вирізняти право на пай у житлово-будівельному кооперативі та квартиру,
вартість якої сплачено і яка стала власністю особи, що померла. Наприклад,
суперечливою видається ситуація, коли в заповіті зазначалося, що пай
у ЖБК заповідач заповідає своїй дружині та синові в рівних частках, а квар-
тиру — синові. Після смерті заповідача прийняли в члени ЖБК його дру-
жину. Внаслідок цього виникають непорозуміння стосовно того, чи може
бути в ЖБК власник квартири, який не є членом ЖБК, і як різняться
право на пай та право на квартиру, адже право на пай супроводжує член-
ство в ЖБК для обслуговування головного права — права власності на квар-
тиру? Такого бути не повинно.
Слід зауважити, що перехід у спадщину зазначених майнових прав
не тягне за собою перехід інших прав спадкодавця, наприклад, на займан-
ня посад у товаристві.