§ 4.3 Порядок оформлення спадкових прав на приватне підприємство
1. Поняття приватного підприємства.
ЦК України не передбачає такої юридичної особи, як приватне підпри-
ємство, однак, на відміну від ЦК, у ГК України це врегульовано (ст. 113).
Крім того, приватні підприємства існують у дійсності, оскільки були ство-
рені за раніше діючим законодавством.
Складнощі, яких при такому неоднозначному правовому становищі
приватних підприємств зазнають правники, полягають у наступному:
а) приватні підприємства за раніше діючим законодавством могли ство-
рюватися тільки однією фізичною особою;
б) нині за ГК України воно може створюватися як однією, так і кількома
фізичними особами, а може — однією юридичною особою;
в) майно приватного підприємства може належати йому на праві власно-
сті, а може — на праві господарського відання, а відтак
г) засновник (або засновники, якщо їх кілька) можуть бути власника-
ми майна приватного підприємства, а можуть мати корпоративні
права, оскільки приватне підприємство буде власником свого май-
на, а його засновник (и) стають власниками корпоративних прав.
Останнє не суперечить визначенню корпоративних прав, наданих
у ст.167 ГК України, бо їх можуть мати не лише учасники господарсь-
ких товариств, а й особи, частку яких визначено в майні господа-
рюючого суб’єкта;
д) приватне підприємство слід відрізняти від ТОВ/ТДВ або АТ, учасником/
акціонером яких є одна особа. Разом із тим постає запитання: приватне
підприємство, створене однією особою, буде унітарним чи корпоративним,
бо саме такий поділ підприємств надається в ч. 3 ст. 63 ГК України? Це
питання пов’язане з тим, що згідно з ч. 5 цієї ж статті, корпоративними
є приватні підприємства, засновані на приватній власності двох або більш
осіб, а приватні підприємств, засновані на приватній власності однієї осо-
би, є унітарними (ч. 4 ст. 63 ГК України). Проте, господар ські товариства,
створені однією особою, у будь-якому випадку визнаються корпоративним
(ч. 5 ст. 63 ГК України). А відтак, не логічно не визнавати таку можливість
і за приватними підприємствами, що мають одного засновника.
Отже, однозначної відповіді на питання про те, як спадкується майно
приватного підприємства, надати не можна, адже слід передусім розібра-
тися з тим, яке ми маємо приватне підприємство, тобто уважно проаналі-
зувати його статут і дійти висновку про те, який правовий статус має
приватне підприємство і його майно. Від цього залежить те, що буде успад-
ковуватися.
2. Види прав приватного підприємства на майно.
Варіант 1. Приватне підприємство створене однією фізичною особою
(тобто має одного засновника — фізичну особу), яке є власником май-
на. Тоді засновник власником майна бути не може, оскільки неприпу-
стимо, щоб на одне й те ж саме майно право власності мали два різних
суб’єкти1.
засновник —
не власник
приватне підприємство —
власник
Статути таких приватних підприємств, як правило, не містять назву тих
майнових прав, які має засновник по відношенню до майна створеного
ним підприємства. При виникненні ж потреби в їх спадкуванні склалися
такі варіанти:
– спадкуються корпоративні права, що належали засновнику;
– ≪права засновника≫ приватного підприємства;
– право на частку засновника в статутному капіталі приватного підпри-
ємства (100 %);
– право на статутний капітал приватного підприємства.
Слід одразу зазнати, що всі з перелічених варіантів містять істотні
недоліки. Так, якщо вести мову про спадкування корпоративних прав,
то вони не визначаються в якості об’єкта в ЦК України і тому їх спад-
кування не є беззаперечним. Крім того, поняття корпоративних прав
тісно пов’язано з поняттям прав засновника. Водночас існує сумнів
щодо майнового характеру прав засновника, а відтак — щодо можли-
вості їх обороту, у тому числі спадкування. Безсумнівно, такий же тісний
зв’язок існує і між поняттями корпоративних прав та прав на частку
в статутному капіталі. І хоча законодавство допускає існування ТОВ
з одним учасником, якому, відповідно, належить 100 % частка статут-
ного капіталу, то фактично така сама ситуація складається й у приват-
ному підприємстві. Між тим декому здається не зовсім коректним по-
значати на 100 % частку, бо це є нічим іншим, як усім статутним капіталом.
Це й породило твердження про те, що спадкуватиметься право на ста-
тутний капітал приватного підприємства. Однак підтримувати цей
підхід так само беззаперечно не можна, адже статутний капітал сам
по собі не є оборотоздатним об’єктом, і тому право на нього — так само
є достатньо умовним.
1 При цьому, звичайно, не йдеться про право спільної власності, правовий режим
якого припускає множинність суб’єктів та єдність об’єкту, але в випадку з при-
ватним підприємством така схема, за якою були б співвласниками підприємство
і його засновник, не має права на існування.
Інші варіанти навряд чи існують, а всі розглянуті містять істотні вади,
щоб можна було рекомендувати їх застосування. Звичайно, що найкра-
щим виходом було б перетворення всіх приватних підприємств на го-
сподарські товариства, щоб уникнути багатьох непростих проблем, але
під час їх існування та в випадку постановки питання про спадкування,
очевидно, найнебезпечнішим шляхом є позначення в свідоцтві на спад-
щину про спадкування майнових прав засновника приватного підпри-
ємства «Х».
У такому разі не порушується проблема корпоративних прав і не по-
роджується проблема існування такого об’єкту, як статутний капітал та
часток у ньому, які дорівнюватимуть всьому цьому капіталу в цілому.
Сумніву ж у тому, що права засновника на майно приватного підприємства
носять майновий характер, не існує.
Варіант 2. Приватне підприємство створене однією фізичною особою
(тобто має одного засновника — фізичну особу) і не є власником майна,
а його право на майно є господарським віданням (ст. 136 ГК України).
засновник —
власник
приватне підприємство —
не власник,
майно належить на праві
господарського відання
Тоді засновник буде власником майна приватного підприємства, і тому
спадкуватися буде це майно. Цікаво в цьому разі те, що спадкуватиметься
підприємство як єдиний майновий комплекс (ст. 191 ЦК України ). Тобто
підприємство виступає в двох аспектах: і як суб’єкт, і як об’єкт. Але ці
словосполучення відрізняються тим, що підприємство — це майно, а при-
ватне підприємство — юридична особа, суб’єкт. Тоді буде так: у спадщи-
ну переходить майно юридичної особи.
Правила щодо спадкування підприємства як єдиного майнового ком-
плексу схожі з питаннями відчуження підприємств, розглянутими в під-
розділі 2.2 Глави II.
Варіант 3. Приватне підприємство створене кількома фізичними осо-
бами і є власником майна. Тобто воно являє собою корпоративне під-
приємство, але не господарське товариство. На практиці такий варіант
зустрічається вкрай рідко. У цьому разі учасники мають право на частку
в статутному капіталі, яке і спадкується після смерті когось із них.
засновники —
не власники
приватне підприємство —
власник
Варіант 4. Приватне підприємство створене кількома фізичними осо-
бами і не є власником майна. Тобто майно приватного підприємства на-
лежить на праві спільної власності його учасникам. Це маловірогідна модель
приватного підприємства, але тим не менше не слід її виключати. У разі
смерті учасника такого приватного підприємства (хоча й цей термін ≪учас-
ник≫ тут навряд чи прийнятний) спадкуватиметься частка в спільному
майні — майні приватного підприємства.
засновники —
співвласники
приватне підприємство —
невласник
3. Рекомендації в визначенні дій при спадкуванні.
Враховуючи гіпотетичність двох останніх варіантів, зазначимо такі дії,
які слід здійснити при смерті засновника (учасника) приватного підпри-
ємства:
1) установити, чи є приватне підприємство власником, чи належить йому
майно на праві господарського відання (це має бути закріплене в його
статуті);
2) якщо приватне підприємство є власником свого майна, то його заснов-
ник має майнові права, які входять до складу спадщини;
3) якщо приватне підприємство є суб’єктом права господарського відання,
то засновник є власником майна приватного підприємства, а тому до скла-
ду спадщини входитиме майно приватного підприємства (або єдиний
майновий комплекс приватного підприємства, або «підприємство
приватного підприємства»).
Крім цього, необхідно внести відповідні зміни до державного реєстру.
При цьому юридична особа (приватне підприємство) залишиться як суб’-
єкт права, а зміниться його засновник (засновники).