§ 3.3 Встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, та особи, місце перебування якої невідоме

За чинним цивільним законодавством, опіка над майном може встанов-

люватися нотаріусом у двох випадках:

1) особа оголошена безвісно відсутньою за рішенням суду (ч. 1 ст. 44 ЦК

України);

2) місце перебування особи невідоме, до ухвалення рішення про визнання

її безвісно відсутньою (ч. 2 ст. 44 ЦК України).

На випадки встановлення нотаріусом опіки над майном правила ч. 1

ст. 74 ЦК України щодо встановлення опіки над майном органом опіки

й піклування не поширюються.

1 Після набуття рішенням суду законної сили, нотаріус за останнім

місцем проживання безвісно відсутньої особи, за заявою заінтересованої

особи описує належне майно та встановлює над ним опіку. Особа, яка звер-

тається до нотаріуса з проханням установити опіку над майном, подає йому

відповідну заяву, копію рішення суду, документи, які підтверджують право

власності безвісно відсутньої особи на майно, у разі необхідності — доку-

менти, які підтверджують родинні зв’язки заявника та безвісно відсутньої

особи, інші документи. Нотаріус, перевіряючи подані документи, вивчає

питання, чи немає перешкод у встановленні опіки над майном. Зокрема, чи

відповідає особа вимогам, що висуваються до опікунів ЦК України та Пра-

вилами опіки й піклування, затвердженими наказом Державного комітету

України у справах сім’ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства

охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики Укра-

їни від 26 травня 1999 року1, іншими актами законодавства України.

Після вчинення вказаних дій, перевірки дієздатності майбутнього опі-

куна, наявності його письмової згоди нотаріусом видається Свідоцтво

опікуна над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою,

за формою № 17, затвердженою наказом Міністерства юстиції України

від 10 січня 2005 року2. Свідоцтво дає право опікуну над майном безвісно відсутньої особи приймати виконання цивільних обов’язків на її користь,

отримувати належні їй платежі, погашати за рахунок її майна борги, управ-

ляти цим майном в її інтересах.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 ЦПК України опікун захищає права, свободи

й інтереси особи, яка визнана безвісно відсутньою. Опікун над майном

може на підставі Свідоцтва представляти інтереси безвісно відсутньої

особи в суді.

При вирішенні питання про встановлення опіки над майном нотарі-

ус проводить огляд майна, складає його опис та передає опікуну на збе-

рігання. Складання опису майна, над яким установлюється опіка, здійс-

нюється за правилами, установленими для вжиття заходів з охорони

спадкового майна (розд. 20 Інструкції про порядок вчинення нотаріаль-

них дій нотаріусами України). Опис проводиться нотаріусом, який видав

Свідоцтво опікуна над майном фізичної особи, яка визнана безвісно

відсутньою, або за його дорученням іншим нотаріусом. Після складання

акта опису майна нотаріус призначає охоронця цього майна та передає

йому майно на зберігання. Охоронцем може бути призначено опікуна

над майном особи, яка визнана безвісно відсутньою, однак не виключа-

ється і призначення охоронцем іншої особи. По закінченні складання

акта опису один його примірник видається нотаріусом охоронцеві.

Якщо згодом певне майно виключається з акта опису, на останньому

робиться напис, у якому за підписом нотаріуса, інших осіб, що підписали

акт опису, указується перелік вилучених речей. Цей напис скріплюється

печаткою нотаріуса.

У випадку появи особи, яка була визнана безвісно відсутньою, або одер-

жання відомостей про місце її перебування, суд за заявою цієї особи або

іншої заінтересованої особи скасовує рішення про визнання фізичної особи

безвісно відсутньою (ст. 45 ЦК України). У цьому разі нотаріус, який уста-

новив опіку над майном, за заявою відповідної особи знімає з майна опіку.

2 Установлення опіки над майном можливе й до ухвалення судом

відповідного рішення в випадку, коли місце перебування особи невідоме.

Нотаріусу повинні бути подані докази на підтвердження цього факту (до-

відки з останнього місця проживання такої особи тощо).

Цивільне законодавство не пов’язуєможливість установлення опіки

над майном із тим, чи подана заява про визнання особи безвісно відсут-

ньою до суду, чи прийнята вона судом до розгляду, тому нотаріус може

встановити опіку над майном і до подачі заяви до суду. Ініціювати перед

нотаріусом установлення опіки над майном фізичної особи, місце пере-

бування якої невідоме, можуть зацікавлені особи або орган опіки й пі-

клування.

Відповідно до ст. 248 ЦПК України при підготовці до розгляду справи

про визнання фізичної особи безвісно відсутньою суд через органи опіки

й піклування вживає заходів щодо встановлення опіки над майном фізичної

особи, місце перебування якої невідоме, якщо опіку над майном іще не вста-

новлено. Отже, суд має право при підготовці цивільної справи до розгляду

звернутися до органу опіки й піклування з пропозицією ініціювати питан-

ня про встановлення опіки над майном у нотаріальному порядку. Якщо

опіку над майном уже встановлено, нотаріус або орган опіки й піклування

інформують про цю обставину суд для врахування при розгляді справи.

Можливість установити опіку над майном особи, місце перебування

якої невідоме, може бути використано зацікавленими особами для за-

хисту її охоронюваних законом майнових інтересів у ситуації, коли

не сплив установлений цивільним законодавством строк, який дає пра-

во визнати фізичну особу безвісно відсутньою в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ЦК України фізична особа може бути визнана

судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постій-

ного проживання немає відомостей про місце її перебування. До спливу

цього строку унеможливлюється визнання фізичної особи безвісно від-

сутньою судом, саме тому виникає потреба у встановленні нотаріусом

опіки над майном особи.

При встановленні опіки над майном особи, місце перебування якої

невідоме, нотаріус призначає опікуна, видає йому Свідоцтво опікуна над

майном, проводить опис майна та складає акт опису в такому самому

порядку, що й при призначенні опіки над майном особи, визнаної без-

вісно відсутньою в судовому порядку. Нормативно-правові акти Міні-

стерства юстиції України окремо не встановлюють форму Свідоцтва

опікуна над майном фізичної особи, місце перебування якої невідоме,

тому для цього може бути використане, з відповідним корегуванням,

Свідоцтво опікуна над майном фізичної особи, яка визнана безвісно

відсутньою (форма № 17, затверджена наказом Міністерства юстиції

України від 10 січня 2005 року).

У випадку появи особи, місце перебування якої було невідоме, встановлен-

ня місця її перебування або ж відмови суду в задоволенні заяви про визнання

особи безвісно відсутньою опіка над майном цієї особи припиняється.