ІНШІ ФОРМИ ВСТАНОВЛЕННЯ Й РЕАЛІЗАЦІЇ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ І ОБОВ’ЯЗКІВ ЧЕРЕЗ ІНШИХ ОСІБ
Які інші форми встановлення й реалізації цивільних
прав і обов'язків відбуваються через інших осіб?
Розмежування різних форм участі третіх осіб в установленні і
реалізації цивільних правовідносин має істотне значення, оскільки
полегшує вибір саме тих правових засобів, які дозволяють забез-
печити досягнення бажаного економічного і правового результату.
Порівняймо представництво з подібними категоріями, які
найчастіше зустрічаються в цивільному обігу.
Представництво й комісія.
Коли особа діє за дорученням іншого, але від власного імені,
має місце непряме представництво, або комісія. З представни-
цтвом ці відносини мають чимало спільного: і представник, і комі-
сіонер діють в інтересах іншої особи; вони обидва вчиняють право-
чини з третьою особою, будучи уповноваженими на їх здійснення.
Різниця між представництвом та комісією полягає в наступно-
му.
1) комісіонер діє від власного імені, а тому правовий результат
його дій настає для нього самого, хоч і не відображається на його
майні. Існування комітента (особи, в інтересах якої вчиняється
правочин) для третьої особи юридичного значення не має;
2) оскільки комісіонер у вчинених ним правочинах бере права
та обов'язки безпосередньо на себе, для третіх осіб не мають зна-
чення обсяг повноважень комісіонера і зміст комісійного доручен-
ня, наданого йому комітентом. Укладення комісіонером правочину
з порушенням вказівок комітента не має наслідком його недій-
сність, а лише створює право і обов'язок комітента брати його на
свій рахунок. Для настання юридичного ефекту представництва
суттєвим є знання третіх осіб про те, що представник діє від чужо-
го імені, а також наявність та зміст повноваження;
3) виступ комісіонера від власного імені зумовлює те, що його
обов'язком є не тільки укладення угоди, а й її виконання. Вико-
нання ж представником укладеної ним угоди не є обов'язковим.
Представництво і звичайне посередництво.
Від звичайного посередництва представництво відрізняється
таким:
1) представник шляхом власного волевиявлення вчиняє пра-
вочин замість особи, яку він представляє. Посередники ж не від-
сторонюють особистої діяльності тих, кому вони учиняють спри-
яння, їх дії самі по собі не викликають встановлення правового
відношення між двома контрагентами. Останні породжують його
власними діями, спрямованими на цю мету. Відповідно звичайний
посередник не має повноважень і діє від власного імені. Якщо по-
середник діє від імені іншої особи, він виступає вже не як звичай-
ний посередник, а як представник;
2) посередник, на відміну від представника, обстоює інтереси
не одного, а одразу обох контрагентів у рівній мірі і захищає таким
чином ще й суспільні інтереси;
3) звичайне посередництво застосовується лише при укладен-
ні правочинів у сфері цивільного обігу між дієздатними особами.
Сфера застосування представництва ширша: через представника
можливим є як набуття, так і реалізація майнових і немайнових
цивільних прав і обов'язків. Крім того, як особа, яку представля-
ють, можуть виступати і недієздатні особи.
Представництво і договір на користь третьої особи.
Як і за представництвом, на підставі договору на користь
третьої особи для останньої безпосередньо виникають з юридич-
них дій інших осіб юридичні наслідки. Особа, яка уклала договір
на користь іншого, як і представник, діє в інтересах того, на чию
користь цей договір складений. Розмежування представництва
і договору на користь третьої особи має практичне значення, як
правило, для встановлення суб'єкта обов'язку при наданні зустріч-
ного задоволення стороні, яка виконала договір на користь третьої
особи. Різниця між ними полягає в такому:
1) особа, яка укладає договір на користь третьої особи, діє не
від її, а від власного імені, у зв'язку з чим сама стає стороною від-
повідного правового відношення;
2) третя особа набуває за договором не всіх прав і обов'язків,
що виникають з нього, а лише окреме право вимоги. При представ-
ництві усі права та обов'язки з дій представника виникають лише
у особи, яку представляють;
3) суб'єкт, який уклав договір на користь третьої особи, діє не
в силу повноваження, а лише на підставі свого волевиявлення, а
тому між ним і третьою особою ніяких правовідносин не виникає.
Натомість представника і особу, яку представляють, пов'язують
внутрішні правовідносини представництва.
Найбільші труднощі становить розмежування представництва
і покладання виконання обов'язку боржника на третю особу, яке
водночас має важливе значення, дозволяючи правильно вирішува-
ти питання про можливість застосування до тих чи інших випад-
ків виконання зобов'язання третьою особою норм права про необ-
хідність надавати звіт, про можливість відмови третьої особи від
виконання чужого зобов'язання тощо.
Всі випадки виконання зобов'язань замість боржника іншими
особами можуть бути об'єднані у три групи:
1) виконання зобов'язання здійснюється третьою особою без
спеціального акта покладання на неї цього виконання (безпосеред-
ньо в силу закону). Так, зобов'язання перевезення, що прийняте на
себе першим перевізником, виконується у відповідних частинах у
силу закону наступними перевізниками;
2) виконання зобов'язання третьою особою здійснюється за
спеціальним погодженням цієї особи з однією із сторін зобов'язан-
ня (наприклад, за договором доручення);
3) виконання зобов'язання здійснюється третьою особою за
відсутності всіх наведених вище підстав за власним спонуканням.
Як і за представництвом, особа, на яку покладене виконання
обов'язку боржника, своїми юридичними діями виконує чуже зо-
бов'язання, створюючи тим самим безпосередньо для боржника за
основним зобов'язанням правові наслідки. Як і представник, ви-
конавець обов'язку пов'язаний певними правовими стосунками,
внаслідок яких провадиться виконання лише з однією зі сторін
основного зобов'язання. Основний боржник, як і особа, яку пред-
ставляють, з покладанням виконання на третю особу не виклю-
чається з правового відношення, що виконується, і несе відпові-
дальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язання
третьою особою (крім випадків, прямо зазначених в законі).
Водночас незважаючи на значну подібність представництва
і виконання зобов'язання замість боржника іншими особами,
останнє не можна розглядати як один з випадків представництва,
оскільки між ними існують суттєві відмінності:
1) особа, на яку покладено виконання обов'язку боржника, на
відміну від представника, діє від свого імені й виконує власний
обов'язок перед боржником, хоча тим самим погашається і борг
боржника за основним зобов'язанням;
2) на відміну від представника і особи, яку представляють,
третя особа, на яку покладене виконання, і боржник пов'язані між
собою правовим відношенням, яке створює економічну підставу
для покладання виконання в силу одностороннього волевиявлен-
ня боржника.
Представництво і порука.
В силу договору поруки поручитель теж виконує обов'язок за-
мість основного боржника з безпосереднім для останнього право-
вим результатом.
Проте дії представника і поручителя мають свої специфічні
особливості:
1) на відміну від представника, поручитель робить це від влас-
ного імені;
2) відповідна дія є для поручителя виконанням власного
обов'язку перед кредитором, яка виникла в нього з договору пору-
ки;
3) до поручителя, який виконав зобов'язання, на відміну від
представника, переходять всі права кредитора за цим зобов'язан-
ням;
4) поручитель, на відміну від представника, діє в інтересах
кредитора, а не основного боржника.
Отже, правовідносини представництва не є тотожними жод-
ній іншій формі вчинення правочинів за допомогою третіх осіб.
Залежно від особливостей тієї чи іншої форми посередництва роз-
межування між нею і представництвом можуть стосуватися сфери застосування, суб'єктного складу, мети, характеру і результа-
ту дій посередника як учасника певних правовідносин. При цьо-
му принципова відмінність представництва від усіх інших форм
встановлення та реалізації цивільних правовідносин між двома і
більше особами за участю третьої особи полягає у характері взаєм-
них суб'єктивних прав і обов'язків. Зовні це проявляється в тому,
що лише представник діє від імені іншої особи, реалізуючи своє
суб'єктивне право повноваження та виконуючи обов'язок пред-
ставляти іншу особу