ПРЕДСТАВНИЦТВО З ПЕРЕВИЩЕННЯМ ПОВНОВАЖЕНЬ
Діяльність представника має здійснюватися у межах повно-
важення. Правочин, вчинений представником з перевищенням по-
вноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки
особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення пра-
вочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у
разі якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про
прийняття його до виконання.
Перевищення повноваження - це довільне збільшення пред-
ставником обсягу прав на здійснення правочинів, встановленого
вказівками особи, яку представляють, або нормами права. При пе-
ревищенні повноважень представник зі своєї ініціативи розширює
межі наданого йому повноваження, не погодивши такий відступ з
особою, яку він представляє. При визначенні обсягу повноважень
слід ураховувати вказівки закону, зміст довіреності та інструкцій
особи, яку представляють.
Перевищення повноваження можливе у кількісному і якісно-
му відношенні. Під кількісним перевищенням мається на увазі,
наприклад, перевищення: 1) числа, ваги, міри речей; 2) терміну
договору, який потрібно укласти; 3) розміру плати або покупної
ціни. Якісне перевищення може стосуватися: 1) властивостей і
специфіки предмета правочину; 2) вибору контрагента, з яким має
бути укладений правочин; 4) характеру самого правочину, вчинен-
ня дій, не передбачених довіреністю.
З врахуванням суб'єктивного ставлення представника до сво-
їх дій та їх мети, можна виділити такі види перевищення повно-
важень:
1) дії з перевищенням повноважень внаслідок помилки щодо
обсягу останніх;
2) умисне перевищення повноважень у сподіванні отримати
схвалення вчинених дій від особи, яку представляють;
3) умисне перевищення повноважень з метою отримати виго-
ду для себе.
Правочин, вчинений з перевищенням повноважень, створює,
змінює і припиняє цивільні права і обов'язки для особи, яку пред-
ставляють, лише у разі подальшого схвалення цієї угоди. Якщо ж схвалення не відбудеться, то такий правочин правових наслід-
ків для того, кого представляють, не має і повинен бути визнаний
недійсним. У перших двох випадках перевищення повноважень
сторони повертаються у первісний стан. У випадку умисної ді-
яльності з перевищенням повноважень з метою отримати вигоди
для себе, правочин визнається недійсним, а на представника, крім
того, покладається обов'язок відшкодування збитків, завданих
тому, кого він представляв, і третій особі.
Крім того, за певних обставин (наприклад у випадку зловмис-
ної домовленості представника і третьої особи про укладення пра-
вочину з перевищенням повноважень) виникає також обов'язок
третьої особи відшкодувати особі, яку представляли, збитки, що
виникли внаслідок дій представника з перевищенням повнова-
жень.
Законодавство передбачає два варіанти поведінки особи, яку
представляють, при представництві з перевищенням повноважень:
1) вона схвалює дії, вчинені від її імені; 2) вона відмовляється від
схвалення дій, вчинених від її імені без повноважень або з переви-
щенням повноважень.
Схвалення дій представника можливе в різних формах: 1)
схвалення шляхом заяви про це; 2) схвалення мовчазною згодою;
3) схвалення шляхом здійснення конклюдентних дій, що свідчать
про прийняття правочину.
За своєю юридичною природою схвалення є одностороннім
правочином, що вимагає сприйняття його третьою особою і пред-
ставником. У схваленні виражається воля особи, яку представля-
ють, наділити юридичною силою конкретну угоду, укладену для
неї з перевищенням повноважень. Наступне схвалення правочину
особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні
права та обов’язки з моменту вчинення цього правочину.
Слід зазначити, що вищезазначене поширюється лише на ви-
падки добровільного представництва, оскільки при обов'язковому
представництві воля особи, яку представляють, є нікчемною і пра-
вового значення не має.
В юридичній практиці постають питання про значення схва-
лення тим, кого представляють, угоди, укладеної з перевищенням
повноважень. Отже той, кого представляють, не може ухилитися від схвалення тієї частини угоди, яка відповідає повноваженням,
- за умови, що можливе її самостійне існування. Тому угода, укла-
дена з перевищенням повноважень, якщо її не схвалив той, кого
представляють, може бути визнана судом частково дійсною. Якщо
ж самостійне існування частини угоди, укладеної в межах повно-
важень, не є можливим, то вона визнається повністю недійсною.
Витрати, яких зазнав представник, що діяв з перевищенням
повноважень, можуть бути стягнені з особи, яку він представляв,
як безпідставно набуте майно за правилами гл.83 ЦК, яка стосу-
ється набуття, збереження майна без достатньої правової підстави,
за наявності всіх умов, необхідних для виникнення відповідних
зобов'язань.
Наступне схвалення правочину особою, яку представляють,
створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту
вчинення цього правочину.